22 вересня 2026 року вийшла книга мемуарів Чарльза Спенсера, брата померлої принцеси Діани, під назвою «Лебедина пісня: Діана, моя сестра» (Swan Song: Diana, My Sister). У ній граф Спенсер ділиться спогадами про дитинство сестри, її життя в королівській родині та останні роки. Однією з найобговорюваніших тем видання стало припущення автора про те, що в Діани міг бути недіагностований синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДЗГ).

Особистий досвід як ключ до розуміння сестри

Сам Чарльз Спенсер отримав діагноз СДЗГ вже у дорослому віці. За його словами, це змінило його погляд на труднощі, з якими Діана стикалася в дитинстві. Він зазначає, що в сестри були проблеми з навчанням: їй було складно концентруватися, в неї виникали труднощі з правописом і порядком слів і літер. Спенсер також допускає, що в Діани могла бути дислексія.

Підтвердження зі шкільних характеристик

Спостереження брата частково збігаються з характеристиками, які, за його словами, наводяться в мемуарах зі шкільних звітів. Вчителі ще в дитинстві відзначали, що дівчині було важко довго зосереджуватися, на уроках вона могла ставати непосидючою та легко відволікатися. В одному зі звітів вказувалося, що недостатня концентрація заважала навчанню. Ці деталі, на думку Спенсера, укладаються в картину, характерну для СДЗГ.

«Чутливість до відмови» та емоційні реакції

Окремо автор пише про емоційну реакцію сестри на конфлікти з близькими: Діана могла надовго припинити спілкування з людиною, якщо відчувала, що була нею підведена. Спенсер пов'язує це з тим, що називає чутливістю до відмови, і згадує термін «дисфорія чутливості до відмови» (RSD). При цьому важливо підкреслити: RSD не є окремим офіційним медичним діагнозом чи формально визнаним симптомом СДЗГ.

Суперечливі дані

У публікаціях різних видань формулювання розходяться: частина заголовків подає інформацію як встановлений факт («страждала СДЗГ»), тоді як сам Спенсер послідовно говорить лише про власне припущення і прямо заявляє, що не хоче ставити сестрі діагноз заднім числом. Таким чином, мемуари не є доказом наявності в Діани СДЗГ: це особиста інтерпретація автора, заснована на його досвіді та спогадах, а не медичне висновок. Різниця між «могла мати» та «страждала» важлива для коректного сприйняття матеріалу.

Мета автора

За словами Чарльза Спенсера, його мета — не ретроспективна діагностика, а пояснення особливостей поведінки сестри через власний досвід і показ того, наскільки складним для Діани був період, коли про подібних розладах знали значно менше. Книга, таким чином, працює скоріше як особисте свідчення і спроба переосмислення біографії, ніж як клінічний матеріал.