Український державний оборонний кластер Brave1 ініціював масштабний процес перегляду тактики логістики на передовій. У центрі уваги — розробка нових легких повітряних платформ, здатних доставляти військовослужбовців у зони високої небезпеки, мінімізуючи ризики, характерні для традиційного наземного транспорту.

Ініціатива, анонсована під час технологічного форуму Brave1 Advantage, передбачає створення як пілотованих аеробайків, так і безпілотних квадрокоптерів. Проєкт спрямований на вирішення критичної задачі оперативної перекидки особового складу в умовах, коли щільність засобів повітряної розвідки та артилерійського протидії робить наземні маршрути смертельно небезпечними.

Нова парадигма тактичної мобільності

Необхідність створення альтернативних засобів доставки зумовлена еволюцією характеру бойових дій. Традиційна техніка — від позашляховиків до легкоброньованих машин — має високу візуальну, теплову та радіолокаційну помітність. Це робить їх вразливими цілями для FPV-дронів та артилерії, особливо на етапах ротації підрозділів.

Керівник кластера Андрій Гриценюк окреслив ключові параметри нової концепції, яка має стати відповіддю на ці виклики. Основою проєкту є гнучкість управління: розглядаються платформи, здатні працювати як у ручному режимі під керуванням десантуваного бійця, так і в повністю автономному або дистанційному режимі.

Особливу увагу приділяється логістиці повернення. Передбачається, що після виконання завдання з доставки військовослужбовців на задану точку апарат зможе в автоматичному режимі повернутися на вихідну базу. Це рішення має мінімізувати втрати дефіцитної техніки, яка часто залишається на полі бою після евакуації екіпажу.

Технологічні вимоги та зниження помітності

Для успішної інтеграції в сучасні умови бойових дій нові платформи повинні мати надзвичайно низький профіль виявлення. Проєктування конструкцій планується з використанням композитних матеріалів, а також низькопрофільних електричних або гібридних силових установок. Мета — суттєве зменшення акустичного та теплового сліду, що критично важливо для виживання техніки в умовах щільного вогню.

Цей напрям інтегровано в оновлений перелік із 53 пріоритетних оборонних технологій Brave1. Конкуренцію аеробайкам у цьому списку становлять роботизовані гуманоїдні платформи, лазерні системи ППО локальної дії та засоби спрямованого мікрохвильового випромінювання.

Механізм фінансування та правові рамки

Реалізація ініціативи здійснюватиметься через оновлену систему державних оборонних грантів. Станом на 2026 рік кластер Brave1 виступає єдиним вікном для верифікації технологій, координуючи роботу між розробниками, Міністерством оборони та Міністерством цифрової трансформації України.

Фінансування виділятиметься залежно від підтвердженого рівня готовності технології (TRL). Поточний статус проєкту — стадія збору науково-технічних пропозицій та проведення R&D-аналізу. У профільних відомствах підкреслюють, що розгляд концептів ведеться з прагматичної точки зору оцінки ефективності витрат. Розроблювані системи мають бути порівнянними за вартістю зі стандартними наземними засобами доставки при багаторазовому зниженні ризиків для особового складу.

Усі технологічні рішення, що проходять через платформу Brave1, підлягають обов'язковій державній експертизі на відповідність вимогам режиму секретності та експортного контролю. Дозвіл нових типів озброєнь до експлуатації регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 345, яка регламентує спрощений порядок тестування в умовах воєнного стану.

На даний момент офіційних коментарів Генерального штабу та Міністерства оборони щодо конкретних термінів появи досвідних зразків на випробувальних полігонах не надходило.