Удень 12 вересня 2026 року, виступаючи на 18-му саміті БРИКС у Нью-Делі, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, який очолює організацію у 2026 році, оголосив про одностайне ухвалення Нью-Дельської декларації 2026 року без жодних застережень з боку учасників. За його словами, документ став результатом тривалих і, за оцінками спостерігачів, напружених консультацій, які Індія очолила як країна-господарка, прагнучи згладити розбіжності та сформувати єдиний голос блоку.

Дипломатія, діалог і занепокоєння торгівлею

У спільній заяві лідери підкреслили необхідність участі в зусиллях із запобігання конфліктам, включно з усуненням їхніх кореневих причин, і підтвердили відданість мирному врегулюванню міжнародних спорів шляхом діалогу, консультацій та дипломатії. Документ підтримує багатосторонній підхід, що враховує різні погляди та позиції країн щодо ключових глобальних питань. Окремо в декларації висловлено серйозне занепокоєння зростанням односторонніх тарифних і нетарифних заходів, які, на думку авторів, спотворюють торгівлю та порушують правила Світової організації торгівлі.

Складний консенсус у Західній Азії

Ключовою перешкодою на шляху до узгодженого тексту стали глибокі відмінності у поглядах на регіональні та геополітичні питання між Іраном, Саудівською Аравією та Об'єднаними Арабськими Еміратами. На тлі триваючого та загострюваного конфлікту на Заході Азії досягнення консенсусу між цими трьома країнами розглядалося як особливо складне дипломатичне завдання. Саме скоординовані зусилля країни-господарки Індії дозволили не допустити зриву процесу та підготувати ґрунт для ухвалення декларації на основі високого рівня згоди.

Реформа глобального управління та ООН

Раніше на сесії, присвяченій всеосяжному та вдосконаленому глобальному управлінню, Моді запропонував країнам-членам спільно розробити 10 ініціатив з реформування глобального управління, які могли б бути перетворені на Дорожню карту реформ БРИКС на наступному саміті. За словами індійського лідера, пропозиції зосереджені на трьох аспектах: представництво, оперативність реагування та нормотворчість. Він підкреслив, що процес реформування Ради Безпеки ООН більше не можна відкладати, і заявив, що обговорення мають бути прив'язані до конкретних строків і чітких результатів; у частині реагування акцент зроблено на масштабі, швидкості та ефективності скоординованих заходів, а в нормотворчості — на рівноправній участі країн у формуванні майбутніх глобальних правил.

Протирічливі дані

У офіційній риторикі та підсумкових повідомленнях процес описується як одностайне ухвалення декларації «без жодних застережень», що підкреслює консенсусний характер рішення. Водночас як у самому тексті заяви про хід саміту, так і в оцінках низки видань, фіксується, що переговори проходили в напруженій атмосфері, а між Іраном, Саудівською Аравією та ОАЕ існували глибокі розбіжності щодо геополітичних питань, а саміт розглядався як «перевірка єдності» БРИКС. Таким чином, одна версія акцентує бездоганну одностайність результату, інша — складність і протирічливість шляху до нього; обидві характеристики співіснують у доступних джерелах і не суперечать одне одному щодо факту ухвалення документа, але відрізняються в оцінці характеру переговорного процесу.

18-й саміт БРИКС відбувся в Нью-Делі на тлі тривалого розвитку співпраці між країнами-членами та зміцнення ролі групи у глобальному управлінні, що робить ухвалений декларацію та запропоновані ініціативи з реформи значним орієнтиром для подальшої роботи блоку.