В центрі «Бхарат Мандапам» в Нью-Делі завершився 18-й саміт БРИКС, за результатами якого лідери прийняли Нью-Делійську декларацію, що складається з 140 пунктів. Документ став головним підсумком багатоденної програми переговорів і зафіксував позиції блоку з питань світової торгівлі, фінансів, реформи міжнародних інституцій та продовольчої безпеки. Особливої уваги на брифінгах та в виступах удостоїлися два сюжети: доля довго обговорюваної ідеї єдиної валюти альянсу та курс на розрахунки в національних валютах. Саме ці рішення, за оцінками аналітиків, задають вектор економічної інтеграції БРИКС на найближчі роки і мають пряме значення для країн, орієнтованих на диверсифікацію торгових потоків, включно з Узбекистаном.

Єдина валюта: офіційний хрест

Одним із найобговорюваніших питань саміту стали припущення про введення єдиної валюти блоку, на яких, як виявилося, офіційно поставлено хрест. Секретар МЗС Індії Судхакар Далела на брифінгу в Нью-Делі підтвердив, що альянс не розглядає питання створення спільної єдиної грошової одиниці. Таким чином, індійська сторона, що очолює головування у 2026 році, публічно закрити дискусію, яка протягом кількох років підтримувалася частиною експертного та медійного поля. Офіційна позиція Нью-Делі зводиться до того, що штучна супервалюта не є ні необхідним, ні реалістичним інструментом для блоку з таким різноманіттям економік та валютних режимів.

Національні валюти та альтернативні платежі

Замість єдиної штучної валюти основний акцент зроблено на прямому використанні національних валют кожної країни у взаємній торгівлі та інвестиціях. Для цього, за даними, озвученими на саміті, розробляються альтернативні механізми транзакцій, що забезпечують швидкі, дешеві та безпечні міжнародні платежі. Логіка підходу проста: замість створення нового грошового інструменту країни БРИКС прагнуть обходитися без посередництва в чужих резервних валютах, розраховуючись одне з одним у власних грошах. Це знижує валютні ризики, вартість конвертації та залежність від інфраструктури, керованої третіми сторонами.

Реформа глобальних інституцій: позиція Моді

Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді у своєму виступі наголосив, що міжнародні інституції, створені у середині XX століття, — ООН, Рада Безпеки, МВФ та Світовий банк, — не відображають реалій сьогодення. Він закликав до проведення всеохопних реформ з урахуванням інтересів країн, що розвиваються, які в документі та виступах фігурують під загальним терміном «Глобальний Південь». Ця риторика стала провідною темою Нью-Делійської декларації: блок заявляє про необхідність перерозподілу впливу в глобальному управлінні на користь країн із зростаючою часткою у світовій економіці.

СОТ, санкції та «Зернова біржа БРИКС»

У декларації було схвалено конкретні ініціативи зі скорішого відновлення роботи Апеляційного органу СОТ із вирішення спорів, що важливо для передбачуваності торгових правил. Окремо зафіксовано позицію про обмеження односторонніх санкцій та протекціоністських тарифів. Також передбачено розширення фінансування інфраструктурних проєктів у національних валютах через Новий банк розвитку (банк БРИКС) під керівництвом Ділми Русеф, а також запуск «Зернової біржі БРИКС», призначеної зміцнювати продовольчі ланцюги всередині блоку.

Що це означає для Узбекистану

Ці рішення мають важливе значення і для Узбекистану з погляду зовнішньої торгівлі без обмежень третіх сторін, проведення розрахунків з основними партнерами напряму в національних валютах та розширення можливостей альтернативних логістичних коридорів. Для країни, що активно розвиває транзитний і виробничий потенціал і прагне до диверсифікації платіжних інструментів, курс БРИКС на національні валюти та альтернативні механізми платежів відкриває додаткові канали для зниження транзакційних витрат та зміцнення розрахункової автономії.

Суперечливі дані

Тут доречно чесно розвести дві версії. Офіційна позиція Індії, озвучена секретарем МЗС Судхакаром Далела, звучить стримано: єдиної валюти немає і не планується, блок робить ставку на розрахунки в національних валютах та альтернативні платіжні механізми. При цьому низка російських та проблокових видань подає ті самі події в більшій різкій рамці — як рух до «альтернативи долару» та до «системи розрахунків, невидимої для США». Формально ці версії не суперечать одна одній за фактом (ні те, ні інше не передбачає єдиної валюти), проте медійна подача нерідко перебільшує ступінь готовності та політизованість процесу, тоді як офіційний Нью-Делі підкреслює прагматичний, а не конфронтаційний характер ініціатив. Читачеві важливо розрізняти декларативні цілі блоку та реальні, поки ще розроблювані, механізми.

Передача головування: Китай і Пекін-2027

У 2027 році головування в БРИКС перейде до Китаю, і 19-й саміт відбудеться в Пекіні. Це означає, що ініціативи, закладені в Нью-Делійській декларації, — від розрахунків у національних валютах до «Зернової біржі» та реформи інституцій, — будуть доводитися до практичної реалізації вже під китайським керівництвом, що, як очікується, надасть процесу додаткову ресурсну та організаційну підтримку.