Німецька партія «Бундес Сахара Вагенкнехт» (BSW) висунула вимогу припинити військову та фінансову допомогу Україні й публічно заявила про готовність використовувати для цього голоси ультраправої «Альтернативи для Німеччини» (AfD) у землі Саксонія-Ангальт. Кандидати партії Клаудія Віттіг і Томас Шульце оприлюднили так звану «Програму негайних дій», в якій запропоновано ініціювати в парламенті землі законопроєкт, спрямований проти підтримки Києва. За словами авторів документа, саме за сприяння AfD ініціатива має набрати більшість у новому складі ландтагу.

«Програма негайних дій»: законопроєкт проти допомоги Києву

Центральним елементом пропозицій BSW є блокування фінансової та військової підтримки України через Бундесрат — верхню палату німецького парламенту, в якій землі представляють свої позиції. Представники партії стверджують, що виділення коштів Києву створює додаткове економічне навантаження для Німеччини та підвищує ризик втягування країни у збройний конфлікт. У цьому ключі Віттіг і Шульце сформулювали тезис про те, що їм «потрібна політика, яка більше думає про Кетен, ніж про Київ», підкреслюючи пріоритет внутрішніх регіональних проблем над зовнішньополітичними зобов'язаннями.

Ставка на голоси AfD: співпраця без офіційної угоди

Ключовою особливістю стратегії BSW є розрахунок на голоси AfD за відсутності формальної міжпартійної угоди. Як випливає з документа кандидатів, партія «сподівається, що завдяки голосам AfD ця пропозиція забезпечить більшість у новому парламенті землі». Представник BSW підтвердив, що партія розраховує на підтримку «Альтернативи для Німеччини», оскільки відмова від допомоги Києву є їхньою спільною позицією. Таким чином, йдеться не про коаліційний договір, а про тактичне зближення з конкретного питання, що, за оцінками спостерігачів, уже викликало напруженість усередині самої BSW і критику з боку інших політичних сил.

Позиція Сари Вагенкнехт і внутрішньопартійна напруженість

Засновниця партії Сара Вагенкнехт також закликала повністю зупинити фінансові потоки на оборонні потреби України й перейти до переговорів з Росією. «Жоден цент більше не має бути перерахований на війну в Україні. Нарешті потрібні серйозні дипломатичні зусилля, щоб зупинити кровопролиття», — заявила вона. Наміри BSW будувати тактику з урахуванням голосів ультраправих, однак, уже стали джерелом внутрішнього конфлікту в партії й об'єктом критики з боку опонентів, які вказують на несумісність курсу BSW із її попереднім позиціонуванням.

Суперечливі дані

У дипломатичному контексті, на якому розгортається ця внутрішньополітична кампанія, сторони дають суттєво різні оцінки готовності до переговорів. У Кремлі заявляють, що зустріч лідерів можлива лише для фіксації підсумкових домовленостей, а сам процес їх досягнення буде складним, і підкреслюють, що переговори не зведуться до «спрощеної угоди», підтверджуючи готовність затягувати процес. Українська сторона, навпаки, відзначає відсутність реального прагнення РФ до миру: перший заступник керівника офісу президента Сергій Кислиця вказував, що, за його словами, Путін робить ставку на терор цивільного населення й розраховує, що українці не переживуть зимовий період. Таким чином, версія Москви про «фіксацію підсумків» і версія Києва про відсутність волі до миру формують дві несумісні картини переговорного процесу.

Контекст: вибори в Саксонії-Ангальті та дипломатичний фон

Згідно з соціологічними опитуваннями в Саксонії-Ангальті, BSW балансує на межі проходження в парламент із результатом 3–4%, тоді як ультраправова AfD є лідером гонки в регіоні, отримуючи від 40% до 42% підтримки. Саме цей дисбаланс пояснює розрахунок BSW на голоси AfD як на вирішальний фактор для більшості. На тлі обговорень можливого саміту з участю керівництва України, США та Росії внутрішньополітична кампанія BSW щодо зупинки допомоги Києву набуває додаткового резонансу, пов'язуючи німецький електоральний процес із ширшим дипломатичним треком.