Російський суд виніс чергове, третє за рахунком, заочне рішення про арешт керівника Офісу президента України Кирила Буданова. За даними РБК-Україна зі посиланням на заяву самого Буданова та повідомлення ТАСС, проти нього нібито порушено справу за звинуваченням у «застосуванні заборонених засобів і методів ведення війни». Українська сторона наголошує, що подібні рішення окупаційних судів не мають юридичної сили ні для самого фігуранта, ні для міжнародної спільноти.
«Третій ювілейний»: реакція Буданова
Сам Буданов поставився до рішення з іронією, назвавши його «третім ювілейним» арештом. У своїй заяві він наголосив, що рішення так званого російського «суду» не має для нього та для решти людства жодного значення. «Значення має лише моя робота, яка змушує ворога панікувати й приймати подібні шедеври абсурду. Вважаю такі дії ворога своєрідним визнанням ефективності. Ну що ж, планку опускати не можна, буду працювати далі так само плідно», — заявив керівник Офісу президента.
Хронологія заочних арештів
За наявними даними, це вже третій заочний арешт Буданова в Росії. У квітні 2023 року Лефортовський суд Москви приймав аналогічне рішення, коли проти нього порушили справу за статтею про «тероризм». Наприкінці 2023 року Басманний суд Москви вдруге заочно арештував Буданова, заявивши про його нібито причетність до понад 100 атак безпілотників на території країни-агресора. Тепер, за повідомленнями російських ЗМІ, суд нібито не задовольнив «скаргу захисту» Буданова.
Протиріччя в даних
У російських повідомленнях міститься низка невідповідностей. Зокрема, зазначається, що суд «не задовольнив скаргу захисту» Буданова, при цьому пропагандистські джерела не уточнюють, хто саме виступає в ролі «захисту» українського керівника, який перебуває на волі в Україні, і що стало підставою для цієї скарги. Крім того, формулювання різняться: одні видання пишуть про «заочний арешт», інші — про виданий «ордер на арешт». Українська сторона відкидає саму легітимність подібних процедур, вважаючи їх інструментом пропаганди, а не правосуддя.
Контекст: практика заочних справ
Рішення щодо Буданова вписується в ширшу практику заочних «правосудних» актів, які, за оцінкою Києва, використовуються як пропагандистський інструмент. Нещодавно окупаційний суд на захопленій території Запорізької області засудив українську журналістку Ірину Левченко до 15 років тюрми за звинуваченням у нібито шпигунстві. Також російський суд заочно арештував Конора Кеннеді — внучатого племінника 35-го президента США Джона Кеннеді, звинувативши його в найманстві через участь у війні на боці України.
