Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у своїй колонці детально пояснює, як працює експериментальний проєкт "Будиночок в селі" та яких термінових змін він потребує. Пів мільйона гривень, сільська хата з котлом чи грубою та три роки безоплатного проживання — так виглядає формула проєкту, за допомогою якої уряд планує закрити житлове питання переселенців.
Переваги та фінансова модель проєкту
Програма працює вже кілька місяців, демонструючи прагматичний підхід на заміну буксуючим ініціативам. Громада купує придатний до життя будинок вартістю до 500 тисяч гривень, передає його переселенцам у безоплатне користування, а сім'я платить лише за комунальні послуги. У межах субвенції на 1,5 мільярда гривень пів мільярда спрямовано саме на сільське житло, що дозволить забезпечити близько тисячі будинків. Для прифронтових областей держава покриває всі 100% витрат, а в проєкті держбюджету на 2027 рік уже закладена аналогічна сума для продовження ініціативи.
Вигода для громад та демографічне відновлення
Програма вигідна не лише ВПО, а й самим регіонам. Викуплений об'єкт переходить у комунальну власність громади, а нові мешканці стають робочою силою для агросектору та учнями для місцевих шкіл, які роками балансували на межі закриття через депопуляцію. Діє суворий соціальний фільтр: пріоритет надається багатодітним сім'ям, особам з інвалідності та літнім людям, тоді як власники нових автомобілів чи інших компенсацій відсікаються.
Суперечливі дані
Попри очевидні плюси, існують серйозні розбіжності між планами та реальними темпами реалізації. Офіційні звіти говорять про тисячу потенційних будинків, проте на практиці подано лише близько 50 заявок від громад. Частина експертів та місцевих посадовців вказують на надмірну бюрократизованість процедур викупу нерухомості та брак кадрів у невеликих сільрадах, що гальмує освоєння виділених коштів, хоча уряд наполягає на успішності пілоту.
