Українська система освіти в умовах війни зіткнулася з безпрецедентними викликами, але знайшла шлях до виживання та розвитку. Міністр освіти і науки Оксен Лисовий озвучив шокувальну статистику: за останні три роки бюджет галузі зріс на 100 мільярдів гривень. Однак, як виявилося, цей ріст став можливим виключно завдяки зовнішнім ресурсам.
Повна залежність від зовнішнього фінансування
Під час конференції «Освіта нової України 2.0» голова МОН визнав, що в поточних реаліях залучення внутрішніх інвестицій надзвичайно ускладнене. «Зараз вся освіта фінансується ззовні», — констатував Лисовий. Саме завдяки міжнародним партнерам вдалося реалізувати масштабні проєкти, включаючи створення сучасних лабораторій та шести дослідницьких центрів.
Ключову роль у цьому зіграла програма CampEX, фінансована Світовим банком. Ці кошти дозволили не просто зберегти систему, а й розпочати модернізацію критично важливих вузлів науки та освіти.
Боротьба зі застарілою інфраструктурою
Попри приплив коштів, міністр не приховує, що проблема залишається гострою. Головним перешкодою для розвитку є фізичний стан навчальних закладів. Лисовий описав ситуацію як боротьбу зі застарілою інфраструктурою: від зношеного обладнання до відсутності соціальних просторів, необхідних для творчості та інновацій.
Міністерство ставить перед собою амбітну мету — забезпечити рівні умови для всіх студентів. Особливий акцент зроблено на профтехколеджах. «Молодий чоловік не повинен відчувати себе гірше, тому що він обрав професійну освіту, а не університетську», — підкреслив Лисовий. У пріоритеті — створення комфортної соціальної інфраструктури, включаючи гуртожитки, які дозволяють студентам жити повноцінним життям поза стінами аудиторії.
Революція в управлінні ВНЗ
Модернізація стосується не лише стін та обладнання, а й кадрового складу. За три роки понад 40 університетів (а за останніми даними — вже майже 50) отримали нове керівництво. За словами міністра, це не просто заміна прізвищ на табличках, а фундаментальна зміна культури всередині закладів.
Влада готова приймати непопулярні рішення та ламати усталені стереотипи в науковому середовищі, щоб досягти якісного стрибка у розвитку освіти.
Суперечки навколо НМТ: математика під ударом?
Паралельно з інфраструктурними змінами в країні розгорівся спір щодо майбутнього Національного мультипредметного тесту (НМТ). У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає радикальну зміну формату іспиту вже з 2027 року.
Згідно з ініціативою, зі списку обов'язкових предметів хочуть виключити математику, залишивши лише українську мову та історію України. Однак ця пропозиція зустріла жорсткий опір з боку УЦОЯО. Експерти організації наполягають, що результат з математики є вагомим показником успішності майбутніх студентів, і його виключення може завдати шкоди якості відбору до ВНЗ.