На тлі загострення глобальної торгової конкуренції та посилення екологічних норм, Європейський Союз зіткнувся з серйозною критикою з боку одного зі своїх ключових союзників. Посол США при Європейському Союзі у статті для видання Financial Times дав різку оцінку механізму коригування вуглецевого сліду імпорту (CBAM). На думку американського дипломата, попри кліматичну риторику Брюсселя, CBAM за своєю суттю є інструментом тарифного захисту європейських виробників, аналогічним тим заходам, які США раніше ввели щодо сталі та алюмінію.

Економічна сутність вуглецевого податку

Суть механізму CBAM полягає в тому, що імпортери сталі, алюмінію, цементу, добрив, електроенергії та водню зобов'язані платити за вуглецевий слід своєї продукції. Вартість сертифікатів прив'язана до ціни на вуглець у ЄС і становить близько 80 євро за тонну CO₂. Автор статті зазначає, що це створює штучні додаткові витрати на імпортну продукцію. Водночас європейські виробники вже платять за викиди в рамках системи торгівлі квотами (ETS), що дає їм конкурентну перевагу перед іноземними гравцями, які не мають аналогічної системи ціноутворення на викиди.

Звинувачення у подвійних стандартах

Ключовим моментом публікації є вказівка на суперечливість позиції Брюсселя. ЄС активно критикував Сполучені Штати за введення тарифів на сталь та алюміній під приводом національної безпеки, називаючи це протекціонізмом. Однак, вводячи CBAM, Європа застосовує механізм з аналогічним економічним ефектом — підвищенням вартості імпорту для захисту внутрішнього ринку. Посол США у статті підкреслює: «Тариф є тарифом, навіть якщо він має іншу назву». Це ставить під сумнів роль ЄС як прихильника правил міжнародної торгівлі, якщо він сам використовує інструменти, які раніше засуджував.

Криза для української промисловості

Особливу гостроту дискусія набуває в контексті ситуації в Україні. З 1 січня 2026 року механізм CBAM застосовується до української продукції в повному обсязі. Це створює колосальний тиск на вітчизняну промисловість, яка й так несе величезні збитки через повномасштабне вторгнення РФ. Україна не мала можливості проводити екологічну модернізацію в умовах війни та терору проти енергетики. Галузеві експерти неодноразово попереджали, що впровадження вуглецевого мита без урахування форс-мажорних обставин завдасть фатального удару по економіці країни, яка є ключовим партнером ЄС.

Суперечливі дані

Існує явний розрив між декларованими цілями та реальними наслідками. З одного боку, Єврокомісія стверджує, що CBAM спрямований на боротьбу зі змінами клімату та запобігання «вуглецевому демпінгу». З іншого боку, як зазначають аналітики та американський дипломат, механізм фактично розширює нетарифні бар'єри, що суперечить зобов'язанням ЄС щодо їх скорочення. Більше того, відмова Брюсселя надати Україні виняток із правил CBAM, попри право країни на це в силу військових обставин, виглядає як політичне рішення, що ігнорує гуманітарний та економічний контекст.

Ризики для глобальної торгівлі

Автор статті в Financial Times попереджає, що ЄС ризикує втратити довіру світових партнерів. Якщо Брюссель продовжить критикувати протекціонізм США, одночасно застосовуючи власні інструменти захисту внутрішнього ринку, це може призвести до ескалації торгових війн. Розширення переліку товарів, що підпадають під CBAM, може погіршити конкурентоспроможність імпорту не лише з України, але й з інших країн, які не готові до різкого переходу на «зелені» стандарти. У кінцевому підсумку, це може підірвати саму ідею глобальної співпраці у боротьбі зі зміною клімату.