Трансплантація органів в Україні за останні роки перестала бути набором одиничних, майже героїчних операцій і стала більш системною. За даними інфографіки РБК-Україна, за перше півріччя в країні виконали 327 трансплантацій. Однак для пацієнтів, що чекають на нові органи, шлях до операції досі залишається довгим і непередбачуваним: хтось отримує шанс на пересадку за кілька тижнів, інші чекають значно довше. Про те, як пересаджують серця в Україні, хто може стати донором і чому навіть тривале очікування не гарантує пацієнту новий орган, в інтерв'ю РБК-Україна розповів кардіохірург, трансплантолог Центру кардіології та кардіохірургії МОЗ України Сергій Мохнатий.

Системний підхід замість одиничних операцій

За словами Мохнатого, законодавство в сфері трансплантології постійно змінюється, але такого позитивного поштовху, як за останні кілька років, не було за весь час незалежності України. Раніше операції з пересадки нирок і навіть серця проводилися одинично, без чітко прописаних правил: не існувало «дорожньої карти» того, що робити за наявності донора і де брати органи за наявності пацієнта, якому вони потрібні. Переломним став 2018 рік, коли ухвалили основний закон, що регламентує сам процес трансплантації органів, хоча зміни в нього вносяться постійно. Сьогодні прописані критерії вилучення органів, порядок направлення донора та коло осіб, що виконують пересадки. Діє єдиний центр трансплант-координації, який відстежує пацієнтів, що потребують пересадки, і розподіляє їх за ступенем тяжкості стану: чим вищий клас екстренності, тим раніше пацієнт отримує орган. При з'явленні донора центр розподіляє органи за мірою того, як клініки приєднуються до списку, а також ведеться реєстр донорів.

Як працює черга і чи можна її обійти

Прискорити чергу неможливо — центри регулюють процес строго відповідно до законодавства. Трансплант-координатор подає документи про стан пацієнта та його клас екстренності, при цьому всі обстеження мають бути завершено до внесення пацієнта в чергу. При з'явленні донора перевіряється відповідність за групою крові, вагою, інфекційним статусом та іншими параметрами, щоб виключити додаткові ризики. Виняток із загальної логіки можливий лише в одному випадку: якщо пацієнт, що перебуває, наприклад, у третьому класі екстренності з пересадки серця, різко погіршується і його підключають до апарата штучного кровообігу, — тоді подаються документи про новий вид лікування і пацієнт переходить у перший клас екстренності.

Скільки чекати і скільки людей задіяно

За оцінкою трансплантолога, найшвидший строк очікування серця — порядка трьох-чотирьох тижнів, але буває і більше пів року. Шанси на отримання органу зростають, якщо клініка має багато договорів з іншими закладами, де потенційно можуть бути донори. За організацією однієї пересадки стоїть велика команда: в центрі працюють два трансплант-координатори, шість хірургів та анестезіологи, частина яких їде на забір органу, а решта — на імплантацію, оскільки один і той самий хірург не може виконувати два етапи одночасно. Загалом над одним трансплантованим органом одночасно працює близько 20 осіб.

Війна, фінансування та реальний досвід центру

Програма трансплантації в самому Центрі кардіології та кардіохірургії МОЗ стартувала після законодавчих змін 2021 року, коли в основному законі прописали порядок вилучення органів у донорів. Спершу в якості експерименту провели успішну операцію на свинях, однак повномасштабна війна внесла корективи: у 2022 році пересадки не проводилися, а до програми повернулися приблизно через рік. З 2024 року держава компенсує клінікам такі втручання в розмірі понад 2 млн грн, що спростило реалізацію операцій, оскільки мало хто з пацієнтів здатний оплатити трансплантацію самостійно. За останні кілька років дев'ять пацієнтів центру вже отримали серця.

Протирічливі дані

У матеріалах є незбіги, які варто чесно окреслити. По-перше, в анонсі теми йдеться, що деякі пацієнти чекають орган «роками», тоді як кардіохірург, відповідаючи саме про пересадку серця, називає верхню межу очікування «більше пів року». Різниця пояснюється тим, що в різних частинах матеріалу йдеться про трансплантацію органів загалом і про серце зокрема, але для читача це виглядає як розбіжність у цифрах. По-друге, заявлено, що програма центру діє «за останні кілька років» і вже дала дев'ять пересадок, при цьому у 2022 році операції не проводилися через війну — тобто реальний період активної роботи коротший, ніж може здатися за загальною формулюванням. Обидві версії наведені в тому вигляді, в якому їх озвучили джерело та редакція.

Розвінчання міфів про «кустарні» пересадки

Окремо Мохнатий відреагував на поширювані в суспільстві твердження про нібито можливі трансплантації в «кустарних умовах». За його словами, це практично неможливо: у процес залучено велику кількість людей і складної апаратури, і створити нелегальний центр, про існування якого ніхто б не знав, нереально. Такі заяви він називає безпідставними фейками, підкреслюючи, що трансплантація — це високоорганізований процес, а не дія, яку можна провести поза системою.