Міністр оборони України Євген Хмара в розмові з журналістами заявив, що в країні вже опробовано чотири потенційні перехоплювачі, здатні збивати реактивні безпілотники «Шахед». За словами глави Міноборони, за всіма чотирма розробками проведено польові випробування, і на даний момент ключове завдання полягає в тому, щоб максимально швидко довести ці рішення до необхідного рівня бойової готовності. «Триває пошук протидії реактивним безпілотникам. Вже є потенційні чотири перехоплювачі, які можуть збивати реактивні „Шахеди“. За ними вже проведено польові випробування», — підкреслив Хмара, передає РБК-Україна.

Від польових випробувань до масового виробництва

Міністр оборони прямо окреслив цільовий орієнтир: після доведення розробок Україна намірує масштабувати випуск нових перехоплювачів до тисяч одиниць. «Завдання — максимально швидко довести ці рішення до потрібного рівня та масштабувати виробництво до тисяч одиниць», — заявив Хмара. Таким чином, Київ переходить від стадії експериментальних випробувань до індустріального тиражування, що свідчить про перехід антидронної оборони на якісно новий рівень. Експерти відзначають, що саме реактивні «Шахеди» становлять найбільшу загрозу для існуючих систем ППО, оскільки їхня швидкість і маневреність суттєво перевищують характеристики класичних «моторних» дронів.

Зростання загрози: Росія нарощує темп атак реактивними БПЛА

Контекст заяв Хмары підкреслює терміновість завдання. За даними позаштатного радника президента України з розвитку технологічних напрямів оборони Сергія «Флеша» Бескрестнова, у липні 2026 року РФ запустила близько 1500 реактивних «Шахедів», а в серпні їхня кількість вже перевищила 2500 одиниць. Динаміка зростання становить понад 60% за один місяць, що вказує на системне переозброєння російського повітряного флоту БПЛА з «моторних» на реактивні зразки. BBC раніше відзначала, що Москва цілеспрямовано переводить «шахеди» на реактивний тягу, що кардинально змінює тактику атак і вимагає від України перегляду всієї архітектури повітряної оборони.

Тактика хвилявих атак на Київ

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко прокоментував тактику застосування реактивних дронів проти столиці. За його словами, Росія запускає в Київ відносно невелику кількість реактивних БПЛА хвилями, прагнучи паралізувати роботу критичної інфраструктури та систем ППО. «На велику кількість дронів ресурсу у ворога немає», — зазначив Коваленко. Це означає, що противник змушений діяти точково та економно, що, у свою чергу, створює вікно можливостей для українських перехоплювачів: за обмеженої чисельності хвиль ефективність навіть невеликого парку нових засобів ППО може бути вирішальною.

Протирічливі дані

Відкритих джерелах присутня певна неузгодженість у оцінці масштабу загрози. З одного боку, Бескрестнов оперує загальними цифрами по всій території України (1500 у липні, 2500+ у серпні), що свідчить про масовий характер атак. З іншого боку, Коваленко акцентує увагу на тому, що проти Києва запускається «дрібна кількість» дронів хвилями, а ресурсу на масовані удари в Росії нібито немає. Різниця у формулюваннях може пояснюватися тим, що перше джерело оцінює сукупний обсяг по всій країні, а друге — тактику саме щодо столиці. Водночас обидві версії узгоджуються в одному: загроза реактивними БПЛА зростає, і відповідні заходи з боку України мають системний, а не точковий характер.

Що далі: індустріальний стрибок в антидронній обороні

Заява Хмары фіксує перехід українського оборонного промислу від режиму «експериментальної розробки» до режиму «серійного виробництва». Згадка «тисяч одиниць» як цільового обсягу означає, що йдеться не про одиничні прототипи, а про створення повноцінної виробничої лінії. У умовах, коли Росія щомісяця запускає понад дві тисячі реактивних дронів, без масового парку перехоплювачів зі співмірною або вищою швидкістю завдання з захисту повітряного простору стає нерозв'язним. Наступним логічним кроком, як очікується, стане публікація технічних характеристик перехоплювачів, даних про їхній дальність, швидкість та вартість одиниці, а також інформація про підприємства, на яких буде організовано серійне виробництво.