В оборонній галузі України розгорнулася дискусія про те, чи здатний новий міністр оборони Євген Хмара продовжити системну трансформацію відомства, розпочату його попередником Михайлом Федоровим. Керівник оборонної компанії Trident Group Юрій Гуменчук у коментарі для РБК-Україна, присвяченому першому місяцю Хмари на посаді, висловив сумнів у тому, що новий глава Міноборони встигне і буде готовий вести реформу в тому ж ключі. За його словами, ключовою компетенцією топ-менеджера такого рівня є здатність підбирати правильних людей на керівні посади, і саме цей навик, за оцінкою Гуменчука, визначає успіх перетворення системи.

Оцінка від галузі: «не готовий до виклику»

Гуменчук підкреслив, що Федоров «свідомо йшов на те, щоб перестроїти систему старого радянського корумпованого зразка за новою — обґрунтованою даними, орієнтованою на результат, ефективною, робочою й позбавленою лобіювання та впливів». За його описом, йшлося про бачення «високоорганізованої інноваційної й надзвичайно динамічної системи», яка має забезпечити Україні перемогу в сучасній війні. При цьому керівник Trident Group прямо заявив: «При всій повазі до пана Хмари, він навіть близько не готовий до такого виклику. Він винятковий офіцер і організатор, добре знайомий із сучасними викликами та технологіями в межах своєї діяльності в підрозділі „Альфа“. Але щоб змінити стару систему — цього мало».

Що, на думку Гуменчука, потрібно для реформи

За оцінкою Гуменчука, для продовження трансформації потрібні чітке бачення, ретельно продумана стратегія, глибоке розуміння середовища, сформований кістяк команди під цю задачу та достатній рівень суб'єктності. «У пана Хмари немає цих елементів не тому, що він поганий спеціаліст, а тому, що він не готувався до цієї задачі. І я не кажу, що він не зможе підготуватися — просто це займе багато часу, якого немає», — пояснив керівник Trident Group. Таким чином, критика, за його формулюванням, спрямована не проти особистості міністра, а проти нестачі часу та готовності до конкретної управлінської задачі.

Аналогія з «Матрицею» та альтернативний шлях

Водночас Гуменчук зазначив, що те, що Хмара, ймовірно, не зможе продовжити реформи Федорова, «не означає, що він не зможе бути ефективним іншим шляхом». Свою думку він проілюстрував відсилкою до фільму «Матриця»: «Тут ситуація мені дещо нагадує візит Нео до Оракула — те, що Оракул не побачила в Нео обраного, не означає, що він не може стати обраним — все залежить від нього». Це формулювання залишає простір для того, щоб новий міністр знайшов власний, відмінний від федоровського, формат роботи відомства.

Контекст призначення та зміна керівництва АЗО

Євген Хмара очолив Міноборони 19 серпня 2026 року, прийшовши на посаду з військової кар'єри: до призначення він з серпня 2025 року керував центром спецоперацій «Альфа» СБУ, а з січня 2026 року тимчасово виконував обов'язки голови СБУ. Його призначення настав після відставки попереднього міністра Михайла Федорова. Додатковий контекст у вересні 2026 року створила ситуація навколо Агентства оборонних закупівель: керівництво АЗО змінилося майже одночасно зі зміною міністра оборони, і, за оцінкою учасників ринку, ця збірка створює додаткові труднощі для координації закупівельних процесів в оборонній індустрії.

Суперечливі дані

Публічна оцінка нового міністра в галузевих та суспільних виданнях розколота на дві протилежні лінії. З одного боку, матеріал РБК-Україна, що спирається на слова Юрія Гуменчука, малює картину, в якій Хмара «навіть близько не готовий» до продовження федоровської реформи через нестачу часу, стратегії та сформованої команди. З іншого боку, видання «КП» у заголовку та подачі матеріалу займає прямо протилежну позицію, стверджуючи, що Хмара — «багатогранний міністр оборони», який «може більше, ніж Михайло Федоров». Таким чином, одна й та сама фігура нового глави Міноборони оцінюється в медіапросторі і як недоготовлений до системної реформи управлінець, і як більш універсальний лідер, ніж його попередник. Ці дві точки зору несумісні за висновками та представлені в статті як конкуруючі оцінки, а не як єдиний факт.