Радник президента України з розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов висунув ініціативу надати всім громадянам країни доступ до карти переміщення російських безпілотників «Шахед». Про це він написав у своєму Telegram-каналі, на що посилається видання РБК-Україна. За словами Бескрестнова, рішення про надання доступу до цифрової системи повітряної обізнаності вже прийнято для автозаправочних станцій, а також для «Укрзалізниці» та низки інших організацій. При цьому радник президента аргументує необхідність розширення доступу тим, що зберегти інформацію в таємниці від противника вже практично неможливо через велику кількість користувачів.

Чому таємність втрачена

Бескрестнов вказав на конкретну вразливість: доступ до даних про переміщення дронів мають адміністратори сотень Telegram-каналів, які «словами переповідають те, що бачать». За його оцінкою, за такої кількості посередників і переповідей забезпечити повну конфіденційність службової інформації технічно неможливо. На цьому тлі він поставив риторичне запитання: «Знайдіть хоча б одну причину, чому не надати цю інформацію всьому населенню? Це врятує потенційно сотні життів!». Радник підкреслив, що цей варіант уже кілька разів обговорювався в Міністерстві оборони України і, за його словами, аргументи проти такої ініціативи в ході дискусій не були знайдені.

Що покажуть громадянам, а що залишиться військовим

При цьому Бескрестнов чітко розмежував обсяг інформації: мова не йде про повне відкриття військової карти. Точні координати цілей, їхні номери, службова інформація та дані про особливі об'єкти, за його пропозицією, мають залишатися доступними виключно військовим структурам. Громадянському населенню пропонується демонструвати лише загальну інформацію про те, в якому районі наразі присутня загроза. Таким чином, система має виконувати функцію оповіщення, а не розголошення оперативних даних.

Три сценарії реалізації

Радник президента описав кілька варіантів технічної реалізації системи. Перший — персональні попередження: користувачу на пристрій надходить сповіщення про те, що «Шахед» наближається до його локації, з вказівкою приблизної відстані до безпілотника. Бескрестнов назвав цей підхід резервним, альтернативним сценарієм на випадок, якщо військові не узгодять основну ініціативу про відкриття карти. Другий варіант — відображення інформації про «Шахеди» лише в межах міських територій. За переконанням Бескрестнова, це не дозволить противнику визначити, де саме українські радіолокаційні системи виявляють повітряні цілі. Третій сценарій — показ руху дронів не за точними координатами, а за умовними квадратами розміром близько 2 на 2 кілометри. Такий формат, за оцінкою радника, достатній для розуміння району загрози, але не розкриває ворогу надмірної точності.

Контекст: АЗС уже отримують доступ

Нагадаємо, що 15 вересня стало відомо про те, що автозаправочні станції Київської області уже отримують доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності, якою користуються Збройні Сили України. Ця система дозволяє працівникам заправок у реальному часі бачити рух ворожих повітряних цілей і оперативно реагувати на загрозу — наприклад, ховати резервуари або евакуювати персонал. Таким чином, ініціатива Бескрестнова логічно продовжує вже запущений процес розширення доступу до даних про повітряну обстановку, масштабуючи його з окремих організацій на все населення країни.

Протирічливі дані

У заявах Бескрестнова присутня певна двозначність в оцінці позиції Міністерства оборони. З одного боку, він стверджує, що «аргументи проти такої ідеї під час обговорень не знайшли», що може інтерпретуватися як згода військових. З іншого боку, він же називає варіант з персональними попередженнями «альтернативою на випадок, якщо військові не узгодять його пропозицію про відкриття карти». Це свідчить про те, що формального остаточного рішення щодо повного цивільного доступу на момент публікації заяви ще не прийнято, і дискусія в відомчих структурах триває. Таким чином, між твердженням про відсутність аргументів проти та збереженням «резервного» сценарію існує розбіжність, яку можна пояснити тим, що процес узгодження перебуває на проміжній стадії.