На третій день кліматичної конференції COP31, що проходить в Анталії (Туреччина), світові лідери виступили із закликом не допустити, щоб військові конфлікти та торговельні суперечки відсунули боротьбу з глобальним потеплінням на другий план. Як повідомляє Reuters, на щорічному саміті ООН прозвучали промови, покликані закласти основу для досягнення перемовниками нової міжнародної угоди у сфері клімату. У центрі уваги опинилися два ключові питання: як відновити переговорний імпульс, що ослаб після попередніх зустрічей, і як забезпечити реальне виконання прийнятих зобов'язань, а не лише їх декларування.
«Планета не повинна ставати заручницею боротьби за гегемонію»
Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва у своєму виступі констатував, що імпульс, сформований після попередньої кліматичної зустрічі, помітно ослаб, а світові лідери перестали приділяти кліматичним змінам належну увагу у своїх промовах і документах. «Ми стали більше говорити про зброю та мита, ніж про виживання майбутніх поколінь. Планета не повинна ставати заручницею боротьби за гегемонію», — заявив бразильський президент. Аналогічну думку висловив і приймаючий бік: президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підкреслив, що «війни, кризи, міграція, голод та бідність з кожним днем посилюють необхідність міжнародної солідарності».
Геополітичне тло: війна, нафта та розстановка пріоритетів
Контекст для цих заяв створила складна геополітична обстановка. Війна США та Ізраїлю проти Ірану порушила постачання нафти з Близького Сходу та призвела до різкого зростання цін на паливо в усьому світі. Це, своєю чергою, спровокувало боротьбу за надійні джерела енергопостачання та змусило низку урядів переглянути пріоритети. Глобальне потепління, по суті, опустилося в списку національних завдань. Однак захисники клімату наполягають: те, що відбувається, лише підкреслює терміновість прискореного переходу до альтернативних джерел енергії та зниження залежності від викопного палива.
Переговорний трек: 200 країн та пропозиція Туреччини
Перемовники майже 200 країн на COP31 намагаються досягти угоди щодо ключової пропозиції Туреччини — збільшити частку електроенергії у світовому енергоспоживанні та активізувати зусилля з відмови від викопного палива, що загальмували. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, виступаючи на конференції, заявив, що повільна реакція міжнародної спільноти на зміну клімату веде світ до катастрофи. «Сувора правда полягає в тому, що кліматична криза рухається швидше за нас. Це шлях до катастрофи», — сказав Гутерріш, вказавши на зростання викидів парникових газів, підвищення глобальної температури та почастішання кліматичних катастроф.
2026-й як точка перелому: спека в Європі та повінь у Непалі
Опублікована минулого місяця доповідь ООН зафіксувала, що світ наближається до перевищення порогу потепління у 1,5 градуса Цельсія, який країни зобов'язалися не переходити в рамках Паризької угоди. Практичні наслідки стали відчутними вже поточного року: Західну Європу накрили екстремальні хвилі спеки, а в Непалі стався обвал льодовика, що викликав катастрофічну повінь, внаслідок якої загинуло понад 1450 осіб. Ці події, на думку експертів, наочно демонструють, що кліматичні ризики перестали бути абстрактною проекцією майбутнього і перетворилися на безпосередню загрозу для мільйонів людей.
«Ключове слово в Анталії — реалізація»
Колишній прем'єр-міністр Франції Лоран Фабіус, який головував на Паризькій кліматичній конференції 2015 року і очолює консультативну раду колишніх президентів COP, заявив, що виступи світових лідерів мають надати переговорам політичного імпульсу. «Це можливість для лідерів зробити низку заяв і, що ще важливіше, цього разу пояснити, як вони мають намір втілювати їх у життя, оскільки ключове слово в Анталії — реалізація», — сказав Фабіус у бесіді з Reuters. Серед інших промовців у середу — президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, віцепрезидент Китаю Хань Чжен, президент Маршаллових Островів Гільда Хайне та низка інших представників держав.
Кого не вистачає: США другий рік поспіль поза переговорним процесом
При цьому значна частина країн залишається не представленою на найвищому рівні. США, які історично є найбільшим джерелом викидів парникових газів у світі, другий рік поспіль пропускають переговори. Після повернення до влади у 2025 році президент Дональд Трамп вивів країну з міжнародного кліматичного співробітництва. Інші країни «великої сімки» — Франція, Німеччина, Японія, Італія та Канада — також не направили на COP31 своїх лідерів. Для конференції, на якій, за словами Фабіуса, ключовим стає слово «реалізація», відсутність найбільших економік у переговорній залі залишається серйозним викликом для досягнення всеосяжної угоди.