Центр протидії дезінформації (ЦПД) спільно з Апаратом Ради національної безпеки і оборони України запустив інформаційну кампанію, мета якої — нагадати громадянам правила інформаційної безпеки після російських атак. Як повідомляє РБК-Україна, відомство пояснює, які відомості не слід знімати, публікувати та пересилати, оскільки навіть, здавалося б, невинний кадр з місця влучання або повідомлення у будинковому чаті можуть стати джерелом даних для підготовки нової атаки.

Що не можна знімати та публікувати

Українців закликають не знімати та не поширювати кадри з місць влучань і руйнувань, пошкодження об'єктів критичної інфраструктури, пожеж та роботи екстрених служб. Окремо під заборону потрапляє інформація про роботу протиповітряної оборони та її результати. У ЦПД наголошують: навіть якщо людина не знімала відео самостійно, його не слід пересилати у месенджерах, публікувати адреси та координати або уточнювати масштаби пошкоджень. Також відомство перелічує низку об'єктів і відомостей, які не варто фотографувати та викладати в мережу.

Чати будинків і месенджери як канал витоку

Джерелом інформації для супротивника можуть стати й чати багатоквартирних будинків. У них, за рекомендацією ЦПД, не варто повідомляти незнайомцям, куди було влучання, що саме пошкоджено і як працює критична інфраструктура в районі. Відомство нагадує, що навіть інформацію із закритого чату можна переслати, зберегти та оприлюднити, тому обережність потрібна і у «своїх» листуваннях.

Вербування за гроші: на що насторожитися

Окремо українців закликають не розпитувати військових про точне місце перебування, маршрути, ротації та майбутні переміщення, а також не розголошувати відомості про місце служби, підрозділ чи діяльність військовослужбовців — зокрема рідних і знайомих. У ЦПД попереджають про ризик вербування для збору розвідувальних даних: насторожити мають пропозиції винагороди за фотографування певного об'єкта, передачу координат, повідомлення про військових чи техніку або розповідь про наслідки атаки. Якщо незнаійомець пропонує гроші за такі відомості, відомство радить не передавати їх. У ЦПД підкреслюють, що кожне фото і повідомлення можуть мати наслідки, а інформаційна безпека починається з відповідальної поведінки кожного.

Відповідальність за поширення даних

Нагадаємо, раніше РБК-Україна повідомляло, що під час воєнного стану за поширення інформації про розташування та переміщення українських військових, техніки та об'єктів оборони передбачена кримінальна відповідальність: залежно від обставин покарання може становити від трьох до дванадцяти років позбавлення волі. Служба безпеки України також закликала не знімати та не поширювати кадри російських атак, оскільки вони можуть використовуватися для підготовки й коригування нових ударів, а Міністерство енергетики попереджало про небезпеку публікації фото і відео з місць влучання по енергетичних об'єктах.