Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю журналісту CNN Джейку Тапперу виступив із різким попередженням на адресу Вашингтона та європейських столиць щодо концепції нової архітектури безпеки в Європі, яку формує адміністрація Дональда Трампа. За словами українського лідера, він поки що не має повних деталей американського проєкту, проте вже зараз вбачає в ньому суттєві ризики як для європейського континенту загалом, так і для України зокрема. Заява пролунала на тлі активної дипломатичної активності Білого дому: 5 листопада Трамп провів зустріч із посланцем Владіміра Путіна Кірілом Дмітрієвим, а спецпредставник президента США Стів Віткофф анонсував тристоронні переговори в Абу-Дабі на 10–11 листопада.
«Росія не готова щось робити»
Центральною тезою інтерв'ю Зеленського стала оцінка готовності Москви до мирного врегулювання. «Я не бачу жодних демонстрацій і сигналів з боку Росії, що вона готова щось робити. Думаю, тому це небезпечно. Коли вони не хочуть говорити про те, як закінчити цю війну, я маю на увазі Росію, а хочуть почати з нової архітектури безпеки в Європі, — це небезпечно», — заявив президент. Таким чином, Київ підкреслює, що обговорення довгострокових гарантій безпеки без попереднього припинення бойових дій та визначення умов завершення конфлікту створює умови для закріплення статус-кво, вигідного виключно одній зі сторін.
Загроза «Ялти-2» та принцип суверенітету
Зеленський прямо послався на історичний прецедент Ялтинської конференції 1945 року, заявивши, що Україна не хоче повторення подібного сценарію. «Ми всі живемо в Європі. Ми не хочемо, щоб була Ялта-2. Ми не готові до такого формату. Ми не хочемо, щоб Росія розділила нас», — наголосив він. При цьому президент нагадав, що Україна не є членом ані ЄС, ані НАТО, проте, за його словами, будь-які домовленості про безпеку на континенті стосуються і Києва. «Якщо ви хочете бути вільною, демократичною країною, вам потрібно, щоб щонайменше поважали ваш суверенітет і територіальну цілісність», — додав Зеленський, окресливши ці принципи як недоторканні для будь-якої незалежної держави.
Контекст: дипломатичний спринт Білого дому
Заява Зеленського пролунала в момент, коли адміністрація Трампа демонструє прискорені темпи дипломатичної роботи навколо українського врегулювання. Окрім зустрічі з Дмітрієвим 5 листопада, спецпредставник Віткофф оголосив про проведення 10–11 листопада в Абу-Дабі тристоронніх переговорів між Україною та Росією за посередництва США. До порядку денного, за його словами, увійдуть післявоєнні заходи безпеки, механізми деескалації, гуманітарні зусилля та подальші кроки на шляху до миру. Паралельно спецпредставник Джаред Кушнер заявив, що США прагнуть не лише припинення війни, а й створення стійкої архітектури безпеки, здатної запобігти повторенню бойових дій.
Що це означає для Києва
Позиція Зеленського, висловлена в інтерв'ю CNN, фіксує ключову розбіжність у підходах: Вашингтон, судячи із заяв Кушнера та Віткоффа, розглядає архітектуру безпеки як рамковий документ, який може бути узгоджений на багатосторонньому рівні, тоді як Київ наполягає на тому, що будь-які гарантії не мають сенсу без попереднього визначення умов припинення вогню та поваги до територіальної цілісності. Згадка «Ялти-2» вказує на те, що в Києві побоюються сценарію, за якого доля України обговорюватиметься за її межами — між Москвою, Вашингтоном та європейськими столицями — без повноцінної участі Києва. Зустріч в Абу-Дабі 10–11 листопада стане першим практичним тестом того, наскільки американська ініціатива враховує ці застереження.
