У червні 2026 року данський уряд внес до парламенту законопроєкт, спрямований на запобігання наданню притулку чоловікам призовного віку з України, які не мають офіційного звільнення від військової служби. Ініціатива стала частиною ширшого курсу Копенгагена на обмеження потоку українських біженців на тлі зростання навантаження на систему соціального забезпечення та житловий ринок країни.
Законопроєкт проти притулку для чоловіків призовного віку
Згідно з текстом ініціативи, пріоритет при розгляді заяв надаватиметься тим, хто дійсно потребує захисту від бойових дій. Чоловіки призовного віку без документа, що підтверджує звільнення від служби, фактично позбавляються можливості отримати притулок за спрощеною процедурою. Як пояснив міністр імміграції Данії Мортен Бодскоу в заяві від 22 серпня 2026 року, країна намірає «ще більше ужесточити правила» для тих, хто втік від бойових дій, навіть попри те, що дію Спеціального акта щодо України, який дозволяє біженцям залишатися в країні, продовжено до березня 2028 року.
14 регіонів без права на вид на проживання
За даними Департаменту імміграції, з моменту загострення конфлікту між Росією та Україною у лютому 2022 року Данія прийняла 47 600 українських біженців. Бодскоу підкреслив, що «велика кількість біженців чинить сильний тиск на низку данських міст і сіл, які зіштовхуються з труднощами у пошуку житла та інтеграції в суспільстві». Щоб зменшити навантаження, уряд коригуватиме правила так, щоб види на проживання за спрощеною процедурою видавалися лише тим українцям, які найбільше потребують захисту. Це означає, що мешканці 14 «менше постраждалих від війни» регіонів західної та центральної України — включно зі Львовом, Закарпаттям, Івано-Франківськом, Житомиром та іншими — не зможуть подати заявку на отримання виду на проживання. Міністр зазначив, що Норвегія та Швейцарія раніше вводили аналогічні обмеження, що призвело до зменшення кількості заявок.
Контекст на рівні ЄС
Рішення Копенгаgena вписуються в загальноєвропейську тенденцію. На початку серпня 2026 року ЄС оголосив про припинення дії тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Починаючи з цього тижня, за інформацією джерел, ЄС вимагає від біженців у Бельгії надати докази того, що вони не ухиляються від військової служби. За даними Євростату, у країнах ЄС наразі зареєстровано понад 4,35 мільйона українських біженців. Польща, Німеччина та Угорщина в останні місяці скоротили розмір допомог через зростання навантаження на систему соціального забезпечення та незадоволення населення зростанням витрат на прийняття мігрантів.
Війна, мобілізація та заяви сторін
Українські офіційні особи, за повідомленнями, неодноразово закликали чоловіків призовного віку повернутися з-за кордону через гостру нестачу військ та, як зазначається в джерелі, неодноразові поразки на фронті з Росією. У квітні президент України Володимир Зеленський заявив, що повернення буде «питанням справедливості». Для поповнення збройних сил Україна, згідно з тим самим джерелом, застосовує так звану «базову вербування», в ході якої вербувальники влаштовують засідки для чоловіків на вулицях, часто застосовуючи силу проти тих, хто чинить опір. Росія, у свою чергу, звинуватила західні країни в підтримці України та в готовності вести опосередковану війну проти Росії «до останнього українця».
