Після набуття чинності рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року, яке ввело оновлений порядок оформлення тимчасового захисту для громадян України, до консульської служби Міністерства закордонних справ надійшло близько 20 офіційних звернень від українців, які зіткнулися з труднощами при поданні документів в окремих державах-членах. Про це за запитом РБК-Україна повідомили в МЗС, підкресливши, що військово-облікові документи не є обов'язковими для всіх заявників і їхнє вимагання підпорядковане строго визначеним умовам.

Пріоритетна перевірка: законність перетину кордону

У міністерстві пояснили, що згідно з роз'ясненнями Генерального директорату Єврокомісії з питань міграції та внутрішніх справ (DG HOME), першочерговою перевіркою при оформленні тимчасового захисту є підтвердження законного перетину державного кордону України. Саме цей документ виступає основним доказом легітимності перебування громадянина в ЄС. Військово-облікові документи, за словами представників МЗС, уповноважені органи країн Європейського Союзу мають право вимагати виключно в тому разі, якщо підтвердити законність перетину кордону іншим способом не представляється можливим. Таким чином, вимога пред'явити військовий квиток або приписне свідоцтво не може бути єдиним або автоматичним умовою для всіх без винятку заявників.

Одиничні випадки та роль національних законодавств

У МЗС окремо зазначили, що одиничні ситуації, коли військово-облікові документи вимагають у жінок або осіб, які не належать до призовного віку, пов'язані насамперед із тим, що кожна держава ЄС самостійно визначає перелік документів, достатніх для проведення перевірки. Це означає, що на практиці в різних країнах-членах можуть діяти дещо різні адміністративні процедури, що й породжує точкові інциденти. За інформацією міністерства, на поточний момент немає підстав говорити про системні порушення в окремих країнах Європейського Союзу: офіційні скарги стосуються розрізнених випадків у різних державах-членах, а не масової практики.

Протирічливі дані

Водночас у публічному полі існує певне напруження між офіційною позицією Києва та фактичним досвідом українців за кордоном. З одного боку, МЗС стверджує, що системних порушень не зафіксовано і що близько 20 звернень — це точкові інциденти. З іншого боку, раніше повідомлялося, що з 5 серпня десятки українців у Чехії не отримали тимчасовий захист саме через відсутність документів, що підтверджують виконання військового обов'язку. 16 серпня чеські влади уточнили перелік необхідних документів, при цьому вимоги стали диференціюватися залежно від віку заявника. Таким чином, хоча формально Київ не фіксує «системного» характеру проблеми, для заявників в окремих юрисдикціях — насамперед у Чехії — бар'єр, пов'язаний із військово-обліковими документами, залишається відчутним і стосується не одиничних, а, за даними ЗМІ, десятків випадків за короткий період.

Позиція України та очікувані рекомендації Єврокомісії

Українська сторона, за даними МЗС, веде активний діалог з Європейською комісією з метою виключити дискримінаційні підходи при перевірці документів. Позиція Києва полягає в тому, що додаткові вимоги щодо військово-облікових документів мають застосовуватися лише як виняток, за наявності обґрунтованих підстав і виключно щодо чоловіків у віці від 25 до 60 років. У міністерстві очікують, що наприкінці вересня 2026 року Єврокомісія поширить для всіх держав-членів єдині рекомендації, які уніфікують порядок таких перевірок і усунуть розрізненість національних практик. До моменту набуття цих рекомендацій чинності українським громадянам, які планують оформлення тимчасового захисту, рекомендується заздалегідь уточнювати актуальний перелік документів у консульських установах України в відповідних країнах ЄС.