Попри те, що тимчасовий захист для громадян України в Європейському Союзі було продовжено до березня 2028 року, Брюссель чітко визначив коло осіб, яких можна виселити з території ЄС у пріоритетному порядку. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на документ Ради Європейського Союзу. Станом на кінець травня 2026 року статусом тимчасового захисту в країнах ЄС користувалися понад 4,3 мільйона осіб, які виїхали з України через війну. Однак, як з'ясовується, наявність цього статусу не є абсолютною «страховкою» від примусового виселення для всіх без винятку.

Кого виселять у першу чергу

Рада ЄС виділила три категорії громадян, які підпадають під пріоритетне виселення. Перша — особи, які нелегально проникли на територію Шенгенської зони, тобто обійшли офіційні пункти пропуску та не пройшли процедуру прикордонного контролю. Друга категорія — громадяни, які вчинили кримінальний злочин на території держави-члена ЄС або становлять безпосередню загрозу громадському порядку та безпеці. Третя — ті, хто в'їхав до Європейського Союзу за підробленими документами або свідомо надав хибні відомості про свою особу під час оформлення статусу.

Що насправді означає «депортація»

Важливо розуміти, що примусове виселення з ЄС не обов'язково означає повернення в Україну. Згідно з чинними процедурами, порушників найчастіше направляють до третіх країн-хабів на загальних підставах, а не до країни походження. Окрім самого факту виселення, на таку особу накладається заборона на в'їзд на територію Європейського Союзу на певний строк. Відповідна інформація вноситься до Шенгенської інформаційної системи (SIS), що робить повторне отримання візи або статусу фактично неможливим протягом періоду заборони.

Контекст: продовження захисту та внутрішні розбіжності ЄС

Тимчасовий захист для українців в Європейському Союзі було продовжено до березня 2028 року, що стало результатом багатомісячних переговорів між державами-членами. Однак умови перебування українських біженців в ЄС змінюються не вперше. Ще в червні 2026 року РБК-Україна повідомляло, що низка країн-членів домагалася введення змін, які дозволять повернути частину переселенців на батьківщину. Тоді ЄС розділився через питання обмежень для українських чоловіків призовного віку: не всі держави підтримали ідею скасування для них тимчасового захисту. Пізніше Брюссель уже змінив умови отримання статусу — тепер виїжджаючим за кордон українцям обов'язково потрібен штамп про перетин кордону в паспорті, інакше можуть виникнути проблеми з оформленням або продовженням тимчасового захисту.

Суперечливі дані

У наданих джерелах суттєвих розбіжностей у цифрах або датах не виявлено. Єдиний нюанс: джерело вказує на «кінець травня 2026 року» як момент фіксації цифри в 4,3 мільйона осіб, тоді як актуальна дата публікації — серпень 2026 року. Точні дані на поточний момент у матеріалі не наводяться, що може означати незначне відхилення реальної цифри від зазначеної. Крім того, формулювання «депортація» в заголовку джерела дещо спрощує процедуру: йдеться не про класичну депортацію до країни походження, а про виселення з накладанням заборони на в'їзд, що є процедурно різним механізмом.

Отже, продовження тимчасового захисту до 2028 року не скасовує базових правил Шенгенського acquis: нелегальне перетинання кордону, кримінальні правопорушення та фальсифікація документів залишаються безумовними підставами для виселення незалежно від наявності статусу біженця. Для мільйонів українців, які законно проживають в ЄС, це не створює безпосередньої загрози, проте підкреслює, що тимчасовий захист — це не безстроковий і безумовний статус, а інструмент із чітко прописаними винятками.