Міністерство фінансів США 16 жовтня опублікувало звіт, згідно з яким дефіцит федерального бюджету на 2026 фінансовий рік досягне 1,992 трильйона доларів. За оцінкою відомства, це приблизно на 12% більше, ніж у попередньому фінансовому році, коли прогнозований дефіцит становив 1,775 трильйона доларів. Таким чином, розрив між витратами та доходами скарбниці продовжує розширюватися третій рік поспіль, що фіксує стійкий тренд на зростання державних зобов'язань.
Третій за величиною дефіцит в історії країни
Показник 2026 фінансового року стає третім за величиною річним дефіцитом бюджету в історії США. Його перевершили лише 2020 та 2021 роки, коли федеральний уряд спрямовував трильйони доларів на стимулювання економіки в умовах пандемії COVID-19. Той факт, що рекорди періоду екстрених антикризових заходів тепер оновлюються в «спокійні» роки без глобального шоку, трактується аналітиками як сигнал про структурний характер дисбалансу бюджету, а не про тимчасове відхилення.
Соціальне забезпечення — найбільша стаття витрат
Ключовим драйвером витрат залишається соціальне забезпечення (Social Security). За даними звіту, у 2026 фінансовому році ця стаття досягне майже 1,7 трильйона доларів порівняно з приблизно 1,6 трильйона у попередньому році. Зростання зумовлене демографічними процесами та збільшенням кількості одержувачів виплат, що робить програму однією з найчутливіших до старіння населення позицій федерального бюджету.
Тиск на національні фінанси та ринок облігацій
Зростання державного боргу чинить помітний тиск на національні фінанси та посилює побоювання серед трейдерів державних облігацій. На публічних інформаційних щитах та у відкритих підрахунках національний борг США вже перетинає позначку в 40 трильйонів доларів, що підкріплює тривогу інвесторів щодо стійкості боргового навантаження. Збільшення дефіциту означає, що уряду доводиться позичати більше для фінансування поточних витрат, а не лише для погашення старих зобов'язань.
Що це означає для економіки
Комбінація рекордного дефіциту, зростаючого боргу та домінування соціальних виплат у структурі витрат формує довгострокові ризики для фіскальної стійкості США. Для ринку це проявляється у підвищеній чутливості до умов розміщення держоблігацій та до очікувань щодо процентних ставок. В умовах, коли дефіцит третій рік поспіль наближається до двох трильйонів доларів, питання про стримування витрат та джерела доходів стає центральним для бюджетної політики країни.
