Пенсійний фонд України надав офіційні роз'яснення щодо того, як трудова діяльність громадян за кордоном враховується при нарахуванні пенсій. Згідно з чинним законодавством, постановою Кабінету Міністрів № 562 від 16 травня 2025 року та міжнародними договорами, українці, які працювали в інших державах, мають законне право зарахувати цей період до загального страхового стажу.

Особливості обліку стажу за міжнародними угодами

Якщо між Україною та країною працевлаштування укладено офіційну угоду про пенсійне забезпечення, зарахування стажу відбувається за її регламентом. Більшість таких договорів базуються на пропорційному принципі: кожна окрема держава призначає та виплачує пенсійні виплати виключно за той період стажу, який було набуто безпосередньо на її території. У певних сценаріях іноземний стаж також може використовуватися для підтвердження самого права на призначення пенсійної виплати в Україні.

Вплив закордонного стажу на розмір виплат

Ключовим нюансом для багатьох громадян є те, що за загальним правилом підтверджений за кордоном стаж допомагає лише виконати вимоги щодо кількості років для виходу на пенсію, але автоматично не збільшує розмір самої виплати. Без спеціальних положень у міжнародних угодах заробітна плата, отримана за кордоном, не сумується з українським доходом, з якого розраховується підсумкова пенсія. Наприклад, якщо для отримання виплати необхідно 33 роки стажу, а у громадянина є 25 років українського та 8 років іноземного стажу, останній зарахується для виконання цього порогу, проте розрахунок суми здійснюватиметься лише на основі українських заробітків.

Процедура підтвердження документів та роль ПФУ

Для офіційного підтвердження трудової діяльності за межами України необхідно надати пакет документів: довідки компетентних органів іноземної держави, трудові договори, виписки від роботодавців та декларації про доходи. Документи можуть потребувати попередньої легалізації. У разі відсутності або неповноти паперів територіальні органи Пенсійного фонду України мають право самостійно звернутися до уповноважених відомств іншої країни через Міністерство закордонних справ, однак такий запит не гарантує позитивного результату.

Суперечливі дані

В експертному середовищі та практиці правозастосування виникають дискусії щодо надійності міждержавних запитів через дипломатичні канали, оскільки терміни відповідей відомств інших країн можуть затягуватися на невизначений час. Крім того, зберігаються розбіжності в тлумаченні умов пропорційного принципу для громадян, які працювали в країнах, з якими Україна не має чинних договорів про соціальний захист, що створює правову невизначеність при розрахунку мінімальних страхових вимог.