У 2026 році українська держава уклала контракти на десятки тисяч наземних роботизованих комплексів (НРК), водночас майже не укладаючи нових контрактів на бронемашини для медичної евакуації. Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на матеріал «Української правди. Оборонка». На тлі масових закупівель роботів військові медики та командири батальйонів публічно фіксують гострий дефіцит саме броньованих медичних машин, які, за їхніми словами, необхідні для другого етапу евакуації поранених з переднього краю.

Роботи та броня: єдина система чи конкуренція?

Військові підкреслюють, що НРК та броньовані автомобілі не повинні конкурувати між собою, а працювати як частини єдиної системи. За описаною схемою, на найбільш небезпечному ділянці робот забирає пораненого та вивозить його з-під вогню переднього краю, після чого бійця має оперативно забрати броньований медичний автомобіль. Такий підхід, як стверджують фахівці, одночасно знижує ризик для екіпажу та дозволяє значно раніше почати надання повноцінної медичної допомоги.

Що каже практика медичної евакуації

Командири Першого окремого медичного батальйону зазначають, що тривале очікування евакуації може суттєво погіршити стан бійця. На відміну від більшості наземних роботів, броньована медична машина дозволяє розпочинати інтенсивну терапію вже під час руху. За словами військових медиків, такі бронемашини обладнуються апаратами ШВЛ, системами моніторингу стану пораненого, зовнішніми дефібриляторами та кардіопомпами; були випадки, коли безпосередньо в машині медикам доводилося розпочинати переливання крові та проводити серцево-легеневу реанімацію. Броня, до речі, дозволяє евакуаційній групі піти на більший ризик, якщо стан пораненого різко погіршується: «Якщо поранений втрачає зв'язок і втрачає свідомість у капсулі НРК, значить, бронемашини має під'їхати йому назустріч і швидше надати допомогу», — пояснили у батальйоні.

80-відсотковий дефіцит

Найпоказовішою є оцінка начальника медичної служби 2-го корпусу НГУ «Хартія» Богдана Корильчука: за його словами, дефіцит медичних бронемашин для другого етапу евакуації зараз становить 80%. «Нам потрібно достатньо медичних бронемашин для другого етапу евакуації, а їх зараз дефіцит 80%», — заявив він. Керівник служби роботизованих систем батальйону «Вовки Да Вінчі» 59-ї бригади ЗСУ Олександр Ябченко додає, що навіть швидкісні НРК не є універсальним рішенням: на реальному полі бою їхню швидкість обмежують стан доріг, рельєф та якість зв'язку.

Протирічливі дані

У оцінках ролі роботів у евакуації поранених позиції експертів розходяться. З одного боку, військові формулюють концепцію, за якої НРК та броня — взаємодоповнюючі ланки одного ланцюга, і робот цілком може винести пораненого з переднього краю. З іншого боку, військовий та співзасновник «Центру підтримки аеророзвідки» Ігор Луценко стверджує прямо протилежне: «Будь ласка, зрозумійте, що сучасний НРК зазвичай не підходить для евакуації поранених! Це — засіб для евакуації тіл загиблих, не більше. Це рішення, що застосовується з відчаю, через відсутність нормальних засобів... Що в цьому питанні у нас повний функціональний провал». Таким чином, одна сторона бачить у роботах робочий елемент першої фази евакуації, інша — примусову та функціонально неповноцінну заміну, що створює невідповідність у публічній аргументації та в логіці самих закупівель: держава масштабує парк роботів, але не закриває потребу у броньованих медмашинах.

Переговори з партнерами та мовчання міністерства

За інформацією ЗМІ, з початку 2026 року з однією з країн-партнерів велися переговори щодо фінансування виробництва великої кількості українських медичних бронемашин. Журналісти звернулися до відповідального заступника міністра оборони із запитом щодо поточного статусу цього проекту, однак відповіді не отримали. На цьому тлі картина залишається неповною: публічно підтвердженим є лише факт заявленого дефіциту з боку військових, тоді як обсяги та терміни можливого імпорту/виробництва медтехніки залишаються непрозорими.