За даними розслідування «Української правди. Оборонка», на яке посилається РБК-Україна, українські підрозділи у 2026 році зіткнулися з гострим дефіцитом бронетехніки для медичної евакуації. При цьому держава, хоча й із запізненням, уклала контракти на десятки тисяч наземних роботизованих комплексів (НРК), тоді як нові контракти на бронеавтомобілі протягом року практично не укладалися. Як зазначають опитані виданням військові, медики та представники оборонного сектору, роботи та броневики не повинні конкурувати одне з одним, а мають працювати як частини єдиної системи евакуації.

Ставка на роботів: що закупивло держава у 2026 році

У 2026 році наземні роботизовані комплекси стали одним із ключових напрямків оборонних закупівель. За інформацією бізнес-видань, Міністерство оборони уклало 19 контрактів на суму близько 11 млрд гривень на постачання НРК для ЗСУ, а аналітики називають робототехніку потенційним новим фокусом оборонного ринку поточного року. Держава, таким чином, зробила значну ставку на автономні та дистанційно керовані платформи, розраховуючи зменшити втрати особового складу на передовій.

Медична евакуація як система: чому НРК та бронеавтомобіль не є взаємозамінними

Військові пояснюють логіку двохетапної евакуації: на найнебезпечнішому ділянці робот забирає пораненого та вивозить його з-під вогню переднього краю, після чого броньований медичний автомобіль швидко підхоплює пацієнта. Такий підхід одночасно знижує ризик для екіпажу та дозволяє раніше розпочати повноцінну медичну допомогу. Броньований автомобіль, на відміну від більшості наземних роботів, дозволяє розпочинати інтенсивну терапію вже під час руху: за словами медиків, броневики обладнані апаратами ШВЛ, системами моніторингу, зовнішніми дефібриляторами та кардіопомпами. Були випадки, коли прямо в машині медики розпочинали переливання крові та проводили серцево-легеневу реанімацію.

80% дефіциту: оцінка медичної служби 2-го корпусу

Найбільш показовою є оцінка начальника медичної служби 2-го корпусу НГУ «Хартия» Богдана Корильчука: за його словами, дефіцит медичних бронеавтомобілів для другого етапу евакуації зараз становить 80%. Командири Першого окремого медичного батальйону, які безпосередньо евакуюють поранених за допомогою НРК, попереджають, що тривале очікування евакуації погіршує стан бійця: через затримку розвивається поглиблення гіпотермії та геморагічний шок через ослаблення турнікета. Броня, за їхніми словами, дозволяє евакуаційній групі піти на більший ризик, якщо стан пораненого різко погіршується і він втрачає свідомість у капсулі робота.

Обмеження роботів на полі бою

Разом із тим опитані військові вказують на обмеження НРК. Військовослужбовець та співзасновник «Центру підтримки аеророзвідки» Ігор Луценко зазначає, що сучасні НРК у багатьох випадках не відповідають вимогам до евакуації живих поранених через низьку швидкість та вразливість. Керівник служби роботизованих систем батальйону «Вовки Да Вінчі» 59-ї бригади ЗСУ Олександр Ябченко додає, що навіть швидкі роботи не є універсальним рішенням: на реальному полі їхню швидкість обмежують стан доріг, рельєф та якість зв'язку. У умовах розширення зони ураження російських FPV-дронів швидкість евакуації та можливість надати допомогу до прибуття на стабілізаційний пункт безпосередньо впливають на шанси пораненого вижити.

Суперечливі дані

Між офіційною стратегією та оцінками практиків є помітна розбіжність. З одного боку, держава у 2026 році зробила ставку на масові закупівлі НРК, розглядаючи їх як інструмент зменшення втрат. З іншого боку, безпосередні учасники евакуації підкреслюють, що роботи не замінюють броньовані медичні машини, а лише доповнюють їх, і що дефіцит останніх є критичним (оцінка в 80% надана одним керівником медичної служби і не підтверджена незалежним аудитом). Крім того, частина опитаних вказує на технічну неготовність багатьох НРК до евакуації живих поранених, що ставить під сумнів тезу про достатність роботизованих комплексів як єдиного рішення.

Відкрите питання щодо фінансування виробництва

За інформацією «УП», з початку 2026 року з однією зі країн-партнерів велися переговори щодо фінансування виробництва великої кількості українських медичних бронеавтомобілів. Видання звернулося із запитом до відповідального заступника міністра оборони щодо поточного статусу проекту, однак відповіді не отримало. Таким чином, питання про те, чи буде дефіцит закрито за рахунок спільного виробництва, на момент публікації залишається відкритим.