Міністерство фінансів США зафіксувало історичний рубіж: державний борг країни вперше в своїй історії перевищив позначку в 40 трильйонів доларів. Показник був зафіксований на тлі зростаючих попереджень економістів щодо наростаючих фінансових ризиків і несбалансованої траєкторії державних фінансів. Для контексту: у січні 2017 року, коли Дональд Трамп вперше прийняв президентську присягу, борг становив 19,95 трильйона доларів — тобто менш ніж за десятиліття він зріс більше ніж удвічі.

Структура рекордного боргу

Сума в 40 трильйонів доларів складається з двох великих компонентів. Перший — казначейські цінні папери, що перебувають у руках приватних інвесторів, обсягом 32,266 трильйона доларів. Другий — внутрішньодержавні боргові зобов'язання на 7,782 трильйона доларів. Саме така структура відображає те, що значна частина запозичень обслуговується як зовнішніми тримачами, так і внутрішніми інституціями, включно з Федеральною резервною системою та різними фондами.

Як борг зріс удвічі за дев'ять років

Аналітики виділяють кілька ключових драйверів зростання. Приблизно третина всього приросту припала на два роки активних державних запозичень для фінансування заходів проти пандемії COVID-19, які проводилися за президентства Дональда Трампа та його наступника Джо Байдена. Решту приростів забезпечили фінансові рішення обох президентів у поєднанні з тривалим дисбалансом між державними витратами та доходами. За час каденції Байдена державний борг зріс на 8,4 трильйона доларів; це зростання в значній мірі пояснювалося витратами на відновлення після пандемії, а також масштабними витратами на інфраструктурні проєкти, субсидії для чистої енергетики та інші пріоритети Демократичної партії. Аналітичний центр Committee for Responsible Federal Budget підрахував, що фінансові рішення обох президентів прискорили нарощування боргу порівняно з тим, що передбачало чинне на момент їх вступу до посади законодавство.

One Big Beautiful Bill Act та подальше зростання

Перспективи подальшого збільшення боргу пов'язані з масштабним законодавчим пакетом One Big Beautiful Bill Act, підписаним Дональдом Трампом у другій каденції. За даними неупередженого бюджетного офісу Конгресу США, цей пакет додасть до боргу ще 4,7 трильйона доларів. Аналітичні організації, що відстежують стан державних фінансів, тижнями чекали перетину порогу в 40 трильйонів і попереджали про можливість повноцінного боргового кризису, якщо законодавці не звернуть увагу на фінансову траєкторію та не вживуть заходів — підвищення податків, скорочення витрат або їх поєднання. Директорка Bipartisan Policy Center Маргарет Спеллінгс напередодні досягнення позначки назвала цей «мрачний рубіж» черговим нагадуванням про необхідність вирішити фундаментальний дисбаланс у державних фінансах.

Суперечливі дані

Серед експертів існує помітне розбіжність у оцінці реальних ризиків. Песимістичний табір, включно з Committee for Responsible Federal Budget та рядом бюджетних аналітиків, наполягає, що несбалансована фінансова траєкторія створює загрозу повноцінного боргового кризису та вимагає негайних коригувальних заходів. Протилежна, більш технічна точка зору підкреслює, що борг США вимірюється в власній валюті — доларах, — тому Вашингтон завжди може обслуговувати його, випускаючи нові облігації, і дефолт технічно малоймовірний, доки запозичення номіновані в національній валюті. Прихильники цієї позиції вказують, що співвідношення борг/ВВП у 120–130% (за ВВП понад 29 трильйонів доларів) високе, але не унікальне: Японія тримає показник вище 250% і залишається стабільною економікою. Таким чином, одні аналітики бачать назріваючий кризис, інші — керовану ситуацію, і обидві версії присутні в публічному дискурсі.

Чому дефолт малоймовірний: роль долара

Ключовий фактор стійкості — статус долара як головної резервної валюти світу, на яку припадає близько 55–58% світових резервів центробанків. Це означає, що попит на американські облігації як на «тиху гавань» зберігається навіть при зростанні боргу. Ринок облігацій реагує не на сам факт боргу, а на очікування щодо здатності його обслуговувати: доки дохідність не стріляє різко вгору, ринок не фіксує кризис «тут і зараз». Саме тому перетин символічного порогу в 40 трильйонів, попри його новинний резонанс, не тотожний автоматичному фінансовому шоку.

Вплив на валютні ринки та курс гривні

На тлі новин про рекордний борг США та динаміки американських активів 20 серпня Національний банк України знизив офіційний курс долара. НБУ покриває дефіцит валюти на ринку власними інтервенціями, завдяки чому гривня може як послаблюватися, так і зміцнюватися залежно від ситуації. Крім того, НБУ вводить новий пакет пом'якшення валютних обмежень, що фактично означає поступове відновлення свободи руху приватного капіталу. Для інвесторів це додає ще один фактор невизначеності: глобальні фінансові сигнали з Вашингтона тепер перетинаються з внутрішньою валютною політикою Києва.