В ніч на 9 серпня 2026 року міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт зробив безпрецедентну заяву, яка кардинально змінила риторику Берліна у питаннях національної безпеки. У інтерв'ю виданню Bild am Sonntag глава МВС констатував: «Ми не перебуваємо у стані війни, але щодня стаємо мішенню гібридної війни». Ці слова стали прямим відгуком на серію інцидентів, кульмінацією яких стала спроба диверсії в аеропорту Лейпциг/Галле.

Лейпцизький інцидент: сценарій професійної диверсії

Непосередним приводом для жорсткої оцінки ситуації стала подія, що сталася 4 серпня 2026 року. У закритій охоронюваній зоні карго-терміналу найбільшого логістичного хаба Європи було виявлено безпілотний літальний апарат, начинений вибухівкою та оснащений детонатором. Згідно з офіційними даними слідства, пристрій знаходився в безпосередній близькості від українського важкого транспортного літака Ан-124 «Руслан».

Спеціалісти Бундесверу та федеральної поліції виключили версію про аматорський запуск чи дії хуліганів. Інцидент кваліфіковано як «професійний сценарій гібридної загрози». Аеропорт Лейпциг/Галле є стратегічним вузлом НАТО та ключовим хабом DHL, через який здійснюються критично важливі військові перевезення. Крім того, база слугує тимчасовим притулком для літаків «Антонов», захищаючи їх від ракетних ударів на території України. Вибух у цьому місці наніс би колосальний удар по логістичній інфраструктурі альянсу та поставках допомоги Києву.

Ланцюжок інцидентів та ескалація загроз

Заява Добріндта не обмежується одним фактом, а вписується в контекст зростаючої напруги. Через два дні після інциденту в Лейпцигу, 7 серпня, невідомі дрони були помічені над військовою базою Бундесверу в Мехерніхе (Північний Рейн-Вестфалія). Ця база має критичне значення, оскільки саме тут німецькі спеціалісти проводять технічне обслуговування та ремонт американських систем ППО Patriot, призначених для України. Поєднання цих фактів підтверджує тезу міністра про системний характер атак на критичну інфраструктуру Німеччини.

Суперечливі дані

Питання про авторство атаки залишається предметом гострої дипломатичної боротьби. З одного боку, американська розвідка, за даними газети The Wall Street Journal, безпосередньо пов'язує інцидент із російським урядом. Ряд німецьких парламентаріїв також відкрито вказують на «слід Москви», посилаючись на раніше зафіксовану активність спецслужб РФ щодо підготовки диверсій в Європі. З іншого боку, офіційне Посольство РФ у Берліні назвало сталось «сфабрикованою провокацією», відкидаючи будь-які звинувачення. Сам міністр Добріндт у інтерв'ю утримався від прямого публічного звинувачення конкретної країни, обмежившись формулюванням про «стратегічні цілі іноземних держав» щодо політичного підпорядкування Німеччини.

Реакція Берліна: створення спецвідомства

У відповідь на серію інцидентів уряд Німеччини оголосив про радикальні заходи. Александер Добріндт офіційно анонсував створення спеціального федерального відомства, яке займатиметься виключно питаннями захисту від безпілотних загроз. Також виділено термінові бюджетні кошти на розширення досліджень у сфері систем ППО та контр-дронної оборони. Це свідчить про те, що Берлін переходить від реагування на окремі загрози до системної перебудови архітектури безпеки країни в умовах гібридної війни.