Командувач авіації Повітряних сил ЗСУ полковник Олександр Дяків заявив, що контракти на постачання в Україну західної бойової авіації передбачають локалізацію виробництва та обслуговування літаків на українській території. Про це він повідомив у інтерв'ю, опублікованому на YouTube-каналі Повітряних сил ЗСУ, на яке посилається РБК-Україна. За словами Дякова, великі оборонні концерни, готові постачати Україні бойові літаки, також готові здійснювати локалізацію виробництва та надавати відповідну технічну підтримку.
Готовність партнерів і умови контрактів
«Що стосується локалізації виробництва, великі концерни, готові постачати нам літаки, готові здійснювати локалізацію виробництва в Україні, вони готові нам допомагати», — підкреслив Дяків. Він додав, що відповідні положення вже зафіксовані в діючих контрактах на постачання іноземних бойових літаків: «В тих контрактах на постачання літаків іноземного виробництва, які у нас вже є, це прописано, і ми будемо це робити в Україні». Таким чином, локалізація не є окремим переговорним пунктом, а виступає невід'ємною умовою вже підписаних угод про постачання техніки.
Безпека як головний обмежувач
Попри формальну готовність партнерів і контрактні зобов'язання, Дяків прямо вказав на ключову перешкоду — загострену ситуацію в сфері безпеки. «Ви ж розумієте: існує певна обстановка безпеки, тільки в якій ми можемо це зробити. Привертати сюди потужності для того, щоб ремонтувати літаки в таких умовах, коли засоби повітряного нападу противника дістають до Ужгорода, Чернівців і Львова, немає сенсу», — пояснив командувач авіації. За його словами, доки російські засоби ураження здатні досягати західних областей України, розгортання виробничих і сервісних потужностей у цих регіонах нецелеспрямоване з погляду збереження обладнання та персоналу.
Gripen E та F-16: що вже анонсовано
Контекстом заяви Дякова слугує недавнє заявлення президента України Володимира Зеленського, який кілька тижнів тому анонсував, що українські льотчики найближчим часом пересідадуть на нові бойові літаки Gripen E. За словами глави держави, підготовка до введення в дію шведських винищувачів іде швидше, ніж спочатку планувалося. Паралельно Бельгія до кінця 2026 року передасть Україні сім винищувачів F-16: три з них — у бойовому стані, ще чотири — для використання як донори запчастин. Обидва напрямки постачань, за твердженням Дякова, містять у собі зобов'язання щодо локалізації.
Суперечливі дані
У заявах сторін просліджовується певна неузгодженість між формальними зобов'язаннями та практичною реалізованістю. З одного боку, контракти вже підписані й містять прямі положення про локалізацію виробництва та обслуговування в Україні. З іншого боку, сам командувач авіації визнає, що до тих пір, поки противник зберігає можливість наносити удари по західним регіонам, фактичне розгортання виробничих потужностей неможливе. Таким чином, між юридичним зобов'язанням та операційною здатністю його виконати існує часовий розрив, терміни якого не розкриваються. Крім того, в відкритих джерелах відсутня конкретна інформація про те, які саме концерни і на яких підприємствах в Україні здійснюватимуть локалізацію, а також про цільові терміни запуску перших серійних ліній.
Поточний парк і завдання модернізації
На тлі анонсів про західну авіацію українські ПС продовжують експлуатувати радянські винищувачі МіГ-29 та Су-27, які складають основу діючого парку. На фотографіях з аеродромів фіксуються машини з характерними опізнавальними знаками Повітряних сил України, зокрема з елементами маскірувального обладнання. Перехід на Gripen E та F-16, а в перспективі — на локалізоване виробництво та сервісне обслуговування, стане ключовим етапом трансформації авіаційного компонента ЗСУ. Водночас, як підкреслює Дяків, темпи цього переходу визначатимуться не лише логістикою постачань, а й здатністю забезпечити безпечні умови для промислової діяльності на території країни.