Масштабні протести охопили Сирію на тлі скасування урядом паливних субсидій, що стали важким тягарем для населення. В Ідлібі, Алеппо та Хамі тисячі громадян вийшли на вулиці, висловлюючи крайню незгоду з погіршенням соціально-економічних умов життя після падіння режиму Башара Асада у 2024 році.
Причини та наслідки скасування субсидій
13 вересня уряд оголосив про скасування паливних субсидій, пояснивши це різким зростанням світових цін на енергоносії на тлі війни з Іраном та ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Це рішення призвело до стрибка цін на бензин на 25% та дизельне паливо на 40%. З огляду на те, що близько 90% населення країни перебуває за межею бідності, такі заходи викликали чотириденні акції протесту з перекриттям доріг та вимогами відставки міністра енергетики Мохаммеда аль-Башира.
Ринок та його зворотний бік
Президент Ахмед аш-Шара заявляє про перехід Сирії до ринкової економіки, оптимізацію дерпапарату та залучення іноземних інвестицій. За прогнозами МВФ, у 2026 році економічне зростання країни може перевищити 10%. Проте експерти зазначають, що макроекономічне зростання не призводить до реального зниження бідності. Близько 7,2 мільйона сирійців стикаються з дефіцитом продовольства, а заробітні плати не встигають за інфляцією.
Соціальна напруга та реакція влади
Аналітики підкреслюють, що масштабні інвестиційні проєкти не приносять відчутної користі простим громадянам, а часом викликають нові конфлікти. Водночас експерти зазначають, що уряд утримався від жорсткого розгону протестувальників, усвідомлюючи справедливість народних вимог, проте ситуація залишається тривожним сигналом.
