12 серпня 2026 року в Києві розгорівся масштабний судовий скандал, пов'язаний зі зміною міри запобіжного заходу для колишнього головного консультанта Конституційного Суду України (КСУ) Павла Петренка. Оболонський районний суд столиці ухвалив рішення про випуск підозрюваного під заставу у розмірі 332 тисяч гривень, попри тяжкість висунутих звинувачень, що включають сексуальне насильство над неповнолітньою дитиною та створення дитячої порнографії.

Детали кримінального провадження та звинувачення

Згідно з матеріалами слідства, на момент вчинення злочинів Павло Петренко обіймав посаду в Конституційному Суді. Йому інкримінуються дії сексуального характеру стосовно власної 3-річної доньки. За даними правоохоронних органів, чоловік роздягався перед дитиною, використовував іграшки для імітації статевих актів та змушував дівчинку торкатися його статевих органів, називаючи це «граю». Усе, що відбувалося, фіксувалося на мобільний телефон.

12 серпня 2026 року Нацполіція повторно вручила Петренку підозру за ч. 6 ст. 153 (сексуальне насильство над неповнолітнім) та ст. 301-1 (виробництво та поширення дитячої порнографії) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за цими статтями передбачає позбавлення волі на строк до 15 років.

Процесуальна пауза та статус військовослужбовця

Хронологія справи демонструє використання процесуальних норм, пов'язаних із воєнним станом. Кримінальне провадження за справою № 760/25655/24 було ініційоване ще у 2024 році. Після того як Петренко був звільнений з КСУ, його призвали на військову службу до лав Збройних Сил України (ЗСУ).

24 лютого 2025 року суд офіційно призупинив провадження у справі. Згідно з процесуальним законодавством України, проходження військової служби у період воєнного стану є підставою для тимчасового призупинення кримінального процесу. Це рішення дозволило фігуранту уникнути утримання під вартою протягом тривалого періоду розслідування.

Судове рішення про заставу та реакція прокуратури

Рішення судді Оболонського районного суду І. Г. Макаренко від 12 серпня 2026 року викликало широкий резонанс. Замість обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд призначив заставу у розмірі 332 000 гривень (приблизно 8 000 доларів США).

Прокуратура вважає це рішення неправомірним. Київська міська прокуратура вже подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, вимагаючи перегляду міри запобіжного заходу та утримання підозрюваного під вартою. Обвинувачення аргументує свою позицію тяжкістю злочинів та необхідністю захисту прав неповнолітньої жертви.

Суперечливі дані

Під час розгляду справи виникли розбіжності щодо оцінки ризиків з боку суду та обвинувачення.

Позиція захисту та суду: Суддя Макаренко, призначивши заставу, керувався, ймовірно, тим, що сума забезпечення є достатньою для запобігання втечі, а статус військовослужбовця вимагає особливого підходу до мір запобіжного заходу.

Позиція обвинувачення: Прокурори наполягають на тому, що сума застави є непропорційно низькою для чиновника, який раніше обіймав високі посади, і не гарантує явки підозрюваного на слідчі дії. Обвинувачення також вказує на те, що фігурант уже використав статус військовослужбовця для затягування процесу, що може свідчити про спробу уникнення відповідальності.

Правовий контекст та суспільний резонанс

Ця справа стала предметом обговорення в контексті застосування законодавства про воєнний стан до справ про злочини проти статевої недоторканності дітей. Правозахисні організації висловлюють занепокоєння тим, що механізм призупинення процесу може використовуватися як інструмент уникнення правосуддя. Водночас юридична спільнота відзначає, що суди зобов'язані керуватися буквою закону, однак у цьому випадку баланс між правами обвинуваченого та захистом жертви, на думку суспільства, виявився порушеним.