Лідери країн Євросоюзу, які зібралися 13 листопада на саміті в Дублині, опинилися перед однією з найгостріших внутрішніх дилем останнього часу: вони не можуть узгодити, хто саме представлятиме європейський блок на переговорах щодо врегулювання конфлікту за участю України та Росії. За даними Politico, навколо питання представництва сформувалося щонайменше три табори, і консенсус, за оцінками дипломатів, на поточній зустрічі навряд чи вдасться досягти. Проте, за словами високопосадовця, знайомого з перебігом обговорень, лідери можуть наблизитися до спільного розуміння того, у якому форматі Європа має бути представлена на майбутніх раундах переговорів.

Три табори та кандидат Кошта

Найбільшу підтримку серед столиць Євросоюзу здобуває кандидатура президента Європейської ради Антоніу Кошти. Його прихильники вказують на те, що посада голови Європейської ради вже передбачає представництво лідерів блоку на міжнародному рівні, що робить його призначення логічним і таким, що не потребує додаткових інституційних змін. Кандидатуру Кошти публічно підтримав прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, а також лідери Польщі та Люксембургу. Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що не заперечує проти такого рішення, хоча й не виступила з активною підтримкою.

Каллас як альтернатива та позиції Парижа з Берліном

Другий варіант — призначення на роль представника високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас. Однак її кандидатура викликає суперечки: частина дипломатів вважає, що жорстка репутація Каллас щодо Росії ускладнить переговорний процес із Кремлем, тоді як інші називають це перевагою, що дозволяє вести переговори з позиції сили. Третій табір формують Франція та Німеччина, які, за словами співрозмовників Politico, навряд чи підтримають рішення, що надає інституціям ЄС виключне право представляти Європу. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив за збереження участі окремих країн: «Ми також працюємо разом над цим завданням із п'ятьма представниками — з Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії та Польщі. Я не бачу жодних проблем у тому, щоб зберегти цей формат», — заявив він.

Тиск строків та контекст Абу-Дабі

Президент України Володимир Зеленський раніше закликав європейських партнерів визначитися з представником до кінця листопада: «Я думаю, що в листопаді, не пізніше, нам потрібно прийняти рішення про те, хто представлятиме Європу на переговорах». Ця заява пролунала на тлі минулих 10–11 листопада в Абу-Дабі переговорів представників України, США та Росії, у яких європейські країни не брали безпосередньої участі, хоча українська сторона паралельно проводила консультації з партнерами. Після Абу-Дабі американські посланники Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з Володимиром Путіным у Москві, а згодом — із Володимиром Зеленським у Дублині.

Розбіжності в оцінках наступного раунду

За словами Віткоффа, російська сторона погодилася на участь європейців у наступному раунді переговорів. Водночас помічник президента Росії Юрій Ушаков публічно цього не підтвердив. Зеленський наполягає, що Європа має брати участь в обговоренні майбутніх домовленостей про безпеку, оскільки цілі Росії, за його словами, стосуються не лише України, а й архітектури безпеки всього континенту. Міхал, зі свого боку, підкреслив, що двосторонні контакти окремих країн із Москвою не повинні заважати формуванню загальної позиції ЄС щодо рішень, які зачіпають увесь континент.

Таким чином, дублінський саміт 13 листопада, найімовірніше, не завершиться офіційним призначенням посланця, але може закласти основу для компромісного формату, який дозволить Європі з'явитися на наступному раунді переговорів з єдиним або хоча б скоординованим голосом.