Посли країн Європейського Союзу погодили новий пакет обмежувальних заходів проти Росії, до якого увійшли 145 фізичних та юридичних осіб. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters і журналіста «Радіо Свобода» Рікарда Йозвяка, який опублікував деталі в соцмережі X. За даними європейських дипломатів, «чорні списки» сформовані за трьома різними напрямками: основний санкційний режим, режим за гібридні атаки й дезінформацію, а також окремий перелік із протидії кібератакам.

Три напрямки обмежень

Більшість фігурантів — 113 людей і організацій — додані до основного санкційного режиму за підрив територіальної цілісності України. До цієї групи увійшли 12 фізичних осіб та 101 компанія, зокрема 50 російських банків, енергетичні підприємства, постачальники послуг для тіньового флоту РФ та низка бізнес-лідерів. Ще 31 фігурант (30 фізичних осіб та одна організація) потрапив під дію режиму за гібридні атаки й дезінформацію, а одна організація внесена до окремого санкційного переліку ЄС, спрямованого на протидію кібератакам.

Банки, тіньовий флот та енергетика

Згідно з узгодженими списками, до основного режиму тепер входять близько 4500 позицій загалом. Серед нових фігурантів — учасники російської фінансової системи, зокрема 50 банків, а також компанії енергетичного сектору та структури, що забезпечують роботу тіньового флоту. Обмеження зачіпають як фінансові інститути, так і бізнес-лідерів, причетних до обходу чинних обмежень.

Відповідь на інцидент у Лейпцигу

За словами одного з дипломатичних джерел, обмеження щодо 31 фігуранта, причетного до інформаційних маніпуляцій в іноземних державах, стали відповіддю на спробу атаки безпілотника в німецькому аеропорту Лейпциг/Галле, в якій Берлін звинуватив Москву. Таким чином, санкційна лінія ЄС щодо дезінформації та гібридних загроз напряму пов'язана з конкретним інцидентом на території Німеччини.

Кіберсанкції та українська ініціатива

Окремо одна організація додана до санкційного переліку ЄС з протидії кібератакам. Контекстом для нового пакета стала активна робота Києва: наприкінці жовтня Україна передала Європі шість пакетів санкцій проти російських підприємств, що розробляють і виробляють балістичні ракети. 24 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти компаній і осіб, які допомагають РФ виробляти балістику, включно з постачальниками обладнання та компонентів для дронів, військової авіації, бронетехніки і ракетного озброєння.

Остаточне затвердження 16 листопада

Очікується, що міністри закордонних справ країн ЄС остаточно затвердять новий пакет 16 листопада, після чого обмеження набудуть чинності. Це продовження курсу на розширення санкційного тиску: у жовтні голови МЗС Євросоюзу вже затвердили найбільше розширення санкцій проти Росії з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, до якого увійшли майже 1600 нових позицій.