На полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен провела зустріч із президентом України Володимиром Зеленським, яка, за повідомленнями ЗМІ зі ссылкой на інсайдерів, пройшла в напруженій атмосфері. Обмін репліками між двома лідерами, за даними джерел, був відвертим і в низці моментів — конфліктним. Українська сторона висловила занепокоєння можливим посиленням російської агресії в зимовий період, а також невдоволення рішенням Європейського Союзу виключити двох російських олігархів із санкційного списку в рамках домовленостей про продовження обмежень. Саме на цьому тлі Брюссель, за наявними даними, окреслив для Києва низку конкретних вимог, виконання яких стане умовою подальшого збільшення фінансування.

Умови посилення допомоги

Після зустрічі фон дер Ляйен заявила, що оборонна підтримка України буде нарощуватися, однак прогрес у проведенні реформ відкриє можливість для додаткової бюджетної допомоги. Таким чином, ЄС фактично прив'язав подальше збільшення фінансування до набору факторів, серед яких — реформена агенда та виконання раніше окреслених умов. За словами глави Єврокомісії, в поточному календарному році Україна ще може отримати 37 млрд євро. Київ, у свою чергу, звернувся до партнерів із проханням допомогти покрити бюджетний дефіцит у розмірі близько 26 млрд євро (приблизно 30 млрд доларів), що виник через непередбачені витрати, і закликав ЄС прискорити надання кредиту на 90 млрд євро.

Бюджетний дефіцит і пошук джерел

Брюссель, однак, не став автоматично приймати українські розрахунки в повному обсязі. ЄС поставив під сумнів частину поданих Києвом цифр і запропонував іншим партнерам — зокрема Канаді, Норвегії та Японії — приєднатися до покриття додаткових фінансових потреб України. Паралельно стало відомо, що Міжнародний валютний фонд допоможе знайти засоби для забезпечення фінансової стійкості України наступного року, а в бюджеті Європейського Союзу, за раніше опублікованими даними, вже готується підтримка України на період 2028–2034 років. Це свідчить про те, що питання фінансування розглядається не як разова міра, а як довгострокова структура зобов'язань.

Протиріччі дані

У публічних заявах сторін і в матеріалах фактчекінгу є низка незбігів, які важливо відобразити чесно. По-перше, Київ оцінює свій додатковий бюджетний дефіцит у близько 26 млрд євро (30 млрд доларів), тоді як ЄС відкрито поставив під сумнів частину цих розрахунків, не підтвердивши їх у повному обсязі. По-друге, в обігу одночасно фігурують кілька різних сум — 37 млрд євро (потенційна допомога в поточному році за словами фон дер Ляйен), 26 млрд євро (запрошений дефіцит) і 90 млрд євро (кредит, надання якого Київ просить прискорити), — і їхнє співвідношення в відкритих джерелах не розкривається однозначно. По-третє, характер зустрічі описується джерелами як «напружений» із взаємними гострими репліками, тоді як офіційні підсумки формулюються в стриманіших тонах. Обидві версії — і українські, і європейські — викладені вище без переваги однієї з них.

Ризики для Європи та наступні кроки

Окремо Зеленський повідомив журналістам, що європейські партнери вперше прямо повідомили українській стороні про те, що бачать «зростаючі ризики агресивних кроків Росії проти інших європейських країн». Це заявлення виходить за межі двосторонньої агенди і свідчить про те, що питання допомоги Україні дедалі тісніше пов'язується з загальною оцінкою загроз для безпеки ЄС. За словами українського президента, представники сторін планують знову зустрітися приблизно через сім–десять днів, щоб продовжити переговори, і він висловив надію, що за цей час вдасться знайти рішення щодо ключових фінансових питань.