Країни Європейського Союзу, яким не вдалося на зустрічі в Брюсселі досягти консенсусу щодо довгострокового продовження антиросійських обмежень, узгодили компромісне рішення — продовжити дію санкцій лише на сім днів, до 22 вересня 2026 року. Про це, за даними РБК-Україна, повідомив журналіст «Радіо Свободи» Рикард Йозвяк у своїй публікації в X. За його словами, послі країн ЄС домовилися надати собі ще один тиждень, щоб спробувати врегулювати спірні питання та виробити більш стійкий механізм продовження обмежень.

Тижневе продовження як вимушений захід

Рішення про семиденне продовження фактично стало тимчасовою «віддихом» для дипломатів: до 22 вересня в країн-членів залишається вікно для пошуку більш довгострокового рішення, без якого санкційний пакет ризикує втратити чинність. Як підкреслює Йозвяк, саме в цей період у середу послі мають намір обговорити нову пропозицію щодо розширення так званого «чорного списку» підсанкційних осіб. Таким чином, формальне продовження на тиждень не означає заморожування санкційної політики, а, навпаки, супроводжується підготовкою до її посилення.

Точка розбіжностей: Усманов і Фрідман

Ключовою перешкодою для консенсусного продовження стали суперечності щодо двох російських олігархів — Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. За раніше отриманою Йозвяком інформацією, саме Франція та Словаччина блокували продовження санкцій, вимагаючи скасування обмежень проти Фрідмана та Усманова. Саме ці позиції не дозволили країнам ЄС знайти спільний знаменник у встановлений строк і змусили обмежитися тижневим компромісом.

Розширення списку: 3000 і 1600 імен

Паралельно з процедурним продовженням у Брюсселі готується значне розширення антиросійських обмежень. За словами Йозвяка, йдеться про спробу продовжити внесення до «чорного списку» понад 3000 осіб, а в середу послі розглянуть нову пропозицію додати до того ж переліку ще 1600 імен. Разом це може означати охоплення санкційним режимом майже п'яти тисяч фізичних осіб, що стане одним із наймасштабніших розширень переліку за весь час дії обмежень.

Реакція Києва та позиції країн ЄС

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов закликав ЄС не послаблювати санкційний режим, щоб російські олігархи не могли й надалі фінансувати військову машину РФ. В Литві, у свою чергу, акцентували увагу на дипломатичній риторикі Москви: міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що заяви країни-агресора про нібито прагнення до переговорів є лише спробою уникнути нових санкцій. Таким чином, Київ та низка країн ЄС інтерпретують поточну паузу в Брюсселі як тактичний маневр, а не як сигнал до деескалації.

Суперечливі дані

У публікаціях різних видань присутня різниця у поданні однієї й тієї ж події. Частина джерел (зокрема РБК та Москва 24) формулює підсумок зустрічі як «узгоджено продовження санкцій на сім днів», тоді як інші (наприклад, Delo) підкреслюють, що «за день до дедлайну ЄС не зміг продовжити санкції проти Росії». Обидві версії не суперечать одна одній за змістом: довгострокове консенсусне рішення дійсно не було досягнуто, а семиденне продовження стало тимчасовою альтернативою. Різниця стосується лише акценту — на факті компромісу чи на провалі переговорів. Аналогічно, цифри «понад 3000» та «ще 1600» імен стосуються різних етапів роботи над списком і не є взаємовиключними.