Напередодні засідання послів країн ЄС, на якому планується розглянути долю антиросійських обмежень, Київ зайняв жорстку позицію проти виключення російських олігархів Алішера Усманова та Міхаїла Фрідмана зі санкційних списків. За словами глави МЗС України Андрія Сібіги, зняття з них обмежень стало б «ложним сигналом» для Москви в момент, коли, на його переконання, тиск на РФ необхідно посилювати, а не послаблювати. Заява міністра пролунала на тлі того, що Франція та Словаччина активно лобіюють звільнення двох бізнесменів від європейських обмежень.

Позиція Києва: «нічого не змінилося»

Сібіга наголосив, що Усманов і Фрідман були внесені до санкційних переліків, оскільки, за оцінкою Києва, є частиною «агресивного російського режиму, який веде загарбницьку війну проти України». «Що змінилося? Нічого. Виключення з цих списків неприйнятне і стало б ложним сигналом для Москви в той час, коли тиск необхідно посилювати», — заявив міністр. Він закликав не лише зберегти, а й розширити переліки підсанкційних осіб, а також продовжити строк дії обмежень, щоб, за його словами, «виникало менше контрпродуктивних ідей, спрямованих на задоволення інтересів російських олігархів».

Тиск Парижа та Братислави

За даними Financial Times, Франція здивувала європейських партнерів, приєднавшись на початку місяця до Словаччини у поданні петиції про виключення Усманова зі санкційного списку. Париж, як повідомляється, прагне до цього кроку, щоб полегшити звільнення французьких громадян, які перебувають в Азербайджані; посол Франції передав колегам з ЄС, що уряд добивається виключення олігарха з міркувань національної безпеки. Азербайджан, у свою чергу, раніше лобіював звільнення Усманова західними політиками, називаючи його «відомим філантропом», який налагодив зв'язки між Заходом, Середньою Азією та ширшим тюркським світом. Влітку Словаччина почала просувати виключення одразу двох російських бізнесменів.

Брюссельський тупик 14 вересня

Нагадування про те, наскільки чутливим є це питання, дає нещодавня історія: 14 вересня країни ЄС на зустрічі в Брюсселі не змогли домовитися про продовження антиросійських санкцій. Одностайності не вдалося досягти саме через суперечки щодо обмежень проти Усманова та Фрідмана. За інформацією журналіста «Радіо Свобода» Рікарда Йозвяка, засідання послів європейських країн, на якому розглядаються ці питання, мало розпочатися о 18:00 і завершитися о 20:00. Паралельно керівник СБУ Кирило Буданов закликав ЄС не послаблювати санкційний режим, щоб російські олігархи не могли далі фінансувати військову машину РФ.

Протирічливі дані

У заявах сторін та в матеріалах джерел розходяться цифри щодо строків продовження обмежень. Сібіга у своєму виступі говорив про необхідність продовжити строк дії санкцій «з шести до дванадцяти місяців». При цьому Йозвяк, описуючи порядок денний засідання послів, згадує «подальше продовження строку дії обмежень на 36 місяців». Різниця у формулюваннях (12 проти 36 місяців) може відображати як різницю між конкретним пакетом обмежень і загальним горизонтом продовження, так і незбіг у першоджерелах; остаточна цифра буде зафіксована лише за результатами голосування в Брюсселі.

Що далі

Отже, навколо фігур Усманова та Фрідмана склався вузол протирічливих інтересів: Київ і частина європейських столиць наполягають на збереженні та посиленні тиску, тоді як Париж і Братислава, спираючись на азербайджанське лобі, просувають зняття обмежень заради вирішення питань із утримуваними громадянами. Саме цей розкол, по суті, паралізував узгодження продовження санкційного режиму 14 вересня і робить майбутнє засідання послів ключовим тестом на єдність ЄС.