У стінах Європейської комісії та Ради ЄС цього тижня панує атмосфера, яку дипломати описують як «неприємний післясмак». Як повідомляють європейські ЗМІ зі ссылкой на анонімні джерела в брюссельських інституціях, рішення про виключення російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фридмана зі санкційних списків було прийняте під прямим тиском Парижа, і сьогодні в ЄС відкрито визнають, що допустили серйозну помилку. «Це був найгірший момент», — цитує одне з європейських видань дипломата, безпосередньо залученого до обговорення. Друге анонімне джерело в блоці додало, що «ніхто не задоволений» тим, що сталося напередодні. За даними того ж джерела, для компенсації ситуації члени ЄС прийняли рішення продовжити чинні санкції проти майже 3000 фізичних та юридичних осіб на 36 місяців.

Хронологія: як Франція «виторгала» олігархів

Рішення про скасування санкцій проти Усманова та Фридмана, як стало відомо, було лобіюване Францією в рамках дипломатичної угоди з Азербайджаном. Париж прагнув домогтися звільнення двох французьких громадян, які перебували під вартою в Баку. Уже наступного дня після виключення Усманова зі санкційного списку Азербайджан помилував та звільнив француза Мартіна Райана, раніше засудженого до десяти років позбавлення волі за звинуваченням у шпигунстві на користь французького уряду. Таким чином, санкційне рішення ЄС фактично стало частиною двостороннього торгу, що спричинило різку реакцію в Брюсселі та Києві.

«Ящик Пандори»: тривога щодо небезпечного прецеденту

Попри те, що прагнення Франції домогтися звільнення власних громадян, за визнанням багатьох європейських дипломатів, «заслугує розуміння», саме цей аспект і став головним джерелом тривоги. В Брюсселі бояться, що російські олігархи та пов'язані з ними структури почнуть активно використовувати подібний механізм — тобто прив'язувати зняття європейських санкцій до звільнення європейських громадян з-під варти в третіх країнах. За оцінками джерел в ЄС, Париж, можливо, вже відкрив «ящик Пандори», створивши прецедент, який надзвичайно складно буде закрити без підриву довіри до самого санкційного режиму. На тлі цих тривог в ЄС знову заговорили про впровадження механізму прийняття рішень щодо санкцій кваліфікованою більшістю, що мало б виключити можливість блокування або, навпаки, примусу до зняття санкцій окремою країною.

Естонія та Латвія: розлад в лавах ЄС

Реакція країн Балтії на рішення щодо Усманова та Фридмана стала, мабуть, найжорсткішою. Естонія, як повідомляють місцеві та українські видання, почала публічно вимагати від Франції пояснень щодо скандального рішення і, більше того, прийняла рішення ввести власні національні санкції проти обох олігархів — фактично «закривши» прогалину, створену на рівні ЄС. Прем'єр-міністр Латвії Кріш'яніс Каріньш (в латвійських ЗМІ фігурує як Браже в контексті обговорення) пояснив, чому його країна відкликала вето щодо Усманова та Фридмана, проте, за даними латвійських видань, він опинився в шоці від публічних докорів, пролунавших у його адресу зі сторони естонського міністра закордонних справ Марко Кулбергса. Кулбергс, зокрема, поставив питання: «Чи мали ми зняти санкції з Усманова раніше за інших?», що вказало на наростаюче роздратування Талліна в адресу Парижа.

Київ і майбутнє санкційного режиму

Команда президента Володимира Зеленського, за наявними даними, уже активно працює з країнами ЄС над відновленням санкційного тиску на Усманова та Фридмана. Українська сторона розглядає сталось як неприпустиме послаблення санкційного контуру і, судячи з усього, намірена добиватися принаймні компенсації на національному рівні окремих країн. В Брюсселі, в свою чергу, обговорюють не лише продовження санкцій проти майже 3000 осіб на 36 місяців, а й системні зміни в процедурі прийняття та скасування обмежень, щоб у майбутньому виключити ситуації, за яких одна країна може фактично «виторгати» зняття санкцій для конкретних персон в рамках двосторонніх переговорів з третіми державами.