Міністерство закордонних справ Естонії ввело національні санкції проти російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фридмана. Про це заявив глава естонського МЗС Маргус Цахкна, чиї слова поширив офіційний сайт відомства. Рішення прийнято на тлі того, що раніше Європейський Союз, під тиском Франції, зняв антиросійські обмеження з обох олігархів, що викликало різку реакцію в Талліні. За словами Цахкна, за умов, коли Росія «не проявляє найменшої готовності припинити війну», в Естонії немає підстав для послаблення санкційного тиску, а Усманов і Фридман, за оцінкою Талліна, продовжують підтримувати агресію проти України та сприяти її продовженню.

Голосування проти волі: політичний розворот Талліна

Цахкна прямо визнав, що Естонія «не вважала правильним і не підтримувала» виведення двох російських бізнесменів з-під санкцій ЄС, однаков формально проголосувала за це рішення. Дипломат пояснив, що напередодні прийняття європейського пакета обмежень Таллін, як і більшість інших членів ЄС, опинився під тиском Франції, яка лобіювала зняття санкцій з Усманова та Фридмана. Саме це, за словами міністра, змусило Естонію підтримати голосування, хоча позиція країни по суті залишалася незмінною. В результаті Таллін звернувся до інструменту національних санкцій, щоб компенсувати те, що не вдалося заблокувати на рівні ЄС.

Французький фактор: союзники чекають пояснень

Окремий акцент Цахкна зробив на ролі Парижа в прийнятті спірного рішення. За його словами, союзники Естонії по ЄС «поки не отримали від Франції пояснень» того, чому саме ці два імена були виведені зі санкційного переліку. «Їм потрібно пояснити, що вони роблять. Жодних глибоких пояснень не було», — поскаржився глава естонського МЗС. Це заява фактично публічно звинувачує Францію в односторонньому рішенні, прийнятому без достатньої аргументації та в шкоду загальній санкційній політиці блоку.

Литва йде за прикладом Естонії: заморожування активів і список небажаних осіб

24 вересня стало відомо, що Міністерство закордонних справ Литви запропонувало внести Усманова та Фридмана до національного списку небажаних осіб. Глава литовського дипвідомства Кястутіс Будріс офіційно звернувся в МВС країни з відповідною проханням. Крім того, Будріс підтвердив, що готує правові акти, які заморозять кошти та економічні ресурси обох олігархів на території Литви. Таким чином, два держави Балтії фактично синхронізували свої дії, створюючи національний контур обмежень, який доповнює (а в даному випадку — компенсує) прогалину, що утворилася після рішення ЄС.

Санкційна втома в ЄС: системний контекст

Рішення Естонії та Литви вписується в ширший контекст, який раніше фіксували українські та європейські медіа: в ЄС наростає так звана «певна втома» від посилення антиросійських санкцій. Частина столиць демонструє готовність до часткового пом'якшення обмежень, що викликає роздратування у країн, безпосередньо зачеплених війною. Введення національних санкцій Балтійськими державами можна розглядати як відповідь на цю тенденцію — спробу зберегти тиск на конкретних осіб, навіть якщо загальноєвропейський консенсус щодо них уже втрачено.

Суперечливі дані

У заявах естонського МЗС присутнє внутрішнє суперечність, яка заслуговує уваги. З одного боку, Цахкна стверджує, що Естонія «не підтримувала» зняття санкцій з Усманова та Фридмана. З іншого боку, саме голосування Естонії (разом із більшістю інших членів ЄС) формально забезпечило прийняття цього рішення на рівні ЄС. Тобто країна, яка заявляє про свою опозицію, фактично сприяла реалізації рішення, проти якого потім виступила через національні санкції. Франція, у свою чергу, за словами Цахкна, не надала «глибоких пояснень» свого лобіювання, що залишає відкритим питання: чи було зняття санкцій з двох конкретних осіб результатом політичної угоди, не розкритої публічно, чи наслідком іншої логіки, яку Париж не готовий озвучити.