Комітет постійних представників Європейського Союзу погодився виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фридмана зі списку осіб, що підпадають під санкційний режим ЄС проти Росії. Рішення було прийнято на тлі загального продовження діючих обмежувальних заходів щодо Москви. За даними українських та європейських джерел, ключову роль у лобіюванні виключення двох олігархів зіграла Франція, що викликало різку реакцію низки країн-членів — зокрема, Естонія вимагала від Парижа публічного пояснення своєї позиції.

Київ запускає механізм національних санкцій

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк в ексклюзивному коментарі РБК-Україна підтвердив, що Київ уже координує дії з низкою держав-членів ЄС щодо введення національних санкцій проти Усманова та Фридмана. «Ми вже працюємо з багатьма державами-членами ЄС щодо введення національних санкцій проти Усманова та Фридмана», — заявив він. Таким чином, навіть при знятті європейських обмежень на рівні Брюсселя, окремі країни можуть зберегти або ввести власні рестрикції щодо цих осіб.

Нові пакети: фокус на військово-промисловому комплексі

Окрім роботи над національними санкціями, Власюк повідомив, що Україна веде переговори з Брюсселем щодо формування нових санкційних рішень, насамперед спрямованих проти російських олігархів, пов'язаних із військово-промисловим комплексом. За його словами, мета — не дати бізнесменам, близьким до Кремля, фінансувати російську військову машину. Керівник Офісу президента Кирило Буданов раніше публічно закликав ЄС не послаблювати санкційний режим, наголошуючи, що йдеться не просто про «бизнесменів, які були близькі до Кремля», а про фігури, чиї активи та канали фінансування безпосередньо підтримують бойові дії.

Суперечливі дані

У формулюваннях різних джерел присутня суттєва різниця в описі того, що сталося. Низка українських ЗМІ (зокрема РБК-Україна) використовує формулювання «ЄС зняв санкції з Усманова та Фридмана», що може створити в читача враження повної скасування обмежень. Однак, згідно з даними Gordonua, Комітет постійних представників ЄС прийняв рішення саме про виключення двох осіб із діючого списку при одночасному продовженні інших санкційних пакетів проти Росії. Тобто загальний режим обмежень збережено, а зміна стосується лише двох конкретних прізвищ. Крім того, щодо ролі Франції: Естонія називає дії Парижа «настаюванням на скасування санкцій», тоді як у європейських дипломатичних каналах це може подаватися як «перегляд обґрунтованості обмежень» в рамках регулярного перегляду списку. Різниця в акцентах впливає на оцінку масштабу того, що сталося.

Внутрішньоевропейський розкол і перспективи

Вимога Естонії пояснити Франції свою позицію демонструє, що всередині ЄС немає єдиного консенсусу щодо санкційної політики в стосунку до російських олігархів. Для України це створює подвійний виклик: з одного боку, необхідно домагатися збереження тиску на рівні Європейського Союзу, з іншого — будувати альтернативний механізм через національні санкції окремих держав. Власюк наголошує, що робота ведеться «з багатьма» країнами, що вказує на формування коаліції, готової діяти поза межами загального європейського рішення. Найближчими тижнями очікується, що Київ представить Брюсселю конкретні пропозиції щодо нових пакетів санкцій, сфокусовані на олігархах ВПК, що стане тестом на готовність ЄС посилити, а не послабити обмежувальний режим.