Уряд Естонії має намір з 1 грудня 2026 року закрити всі пункти пропуску на сухопутному кордоні з Росією. Про це минулої неділі, 15 листопада, заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна. Рішення, ухвалене на тлі взаємних звинувачень у диверсійній діяльності, швидко стало однією з головних тем у європейській політиці безпеки та викликало хвилю офіційних реакцій у Брюсселі, Києві, Варшаві, Вільнюсі та Москві.
Рішення Таллінна та контекст
Закриття всіх наземних пунктів пропуску є безпрецедентним кроком для країни Балтії, через яку історично проходить значна частина сухопутного транзиту між Росією та рештою Європи. У Таллінні рішення обґрунтовують необхідністю зміцнити безпеку в умовах, які естонська влада характеризує як наростаючу диверсійну активність. Формально обмеження набуває чинності 1 грудня 2026 року, що залишає кілька днів на організаційні та логістичні процедури.
Підтримка Києва, Варшави та Вільнюса
Першим про «повну солідарність» з Естонією заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. У публікації в соцмережі X він зазначив, що Москва «дедалі частіше вдається до диверсій та залякування» щодо європейських країн, і назвав закриття кордону «чітким сигналом про те, що ворожі дії тягнуть за собою конкретні наслідки». Підтримку висловив і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який підкреслив, що Естонія «має повне право захищатися і контролювати свої кордони», а кожен акт агресії, за його словами, стає аргументом на користь обмежень щодо російської дипломатії та громадян. Президент Литви Гітанас Науседа назвав закриття пунктів пропуску «адекватною відповіддю на спроби дестабілізувати ситуацію в регіоні» і не виключив, що Вільнюс може вжити аналогічних заходів, якщо інциденти продовжаться.
Позиція Москви
У Росії на плани Таллінна відреагували різко негативно. Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова ще напередодні заявила, що ініціатива влади Естонії «вписується в черговий напад агресивної та нестримної русофобії». У понеділок, 16 листопада, прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков відкинув усі звинувачення у спробах організувати диверсії, назвавши їх «голослівними» та позбавленими «аргументації, доказів». За його словами, подібні заяви лунають не лише з Таллінна, а й з інших європейських столиць.
Вплив на турпотік та логістику
Практичні наслідки закриття кордону зачіпають і цивільний сектор. За даними Асоціації туроператорів Росії, на які посилається видання «Агентство», на Естонію припадає понад 60% сухопутних поїздок росіян до Європи: у 2024 році росіяни здійснили 821 000 поїздок через сухопутні кордони, з яких 510 000 — через кордон з Естонією. Це означає, що з 1 грудня значна частина транзитного пасажиропотоку та товарних потоків буде змушена перерозподілятися на альтернативні напрямки, що може посилити навантаження на інші прикордонні переходи регіону.