Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цаакна заявив, що Франції доведеться публічно пояснити свої дії після того, як Париж наполягав на скасуванні санкцій Європейського Союзу проти російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фридмана. За словами дипломата, наполягання французької сторони стало «неправильним сигналом у невдалий час», а відсутність детальних пояснень ставить під сумнів довіру союзників до позиції Парижа в рамках єдиного санкційного режиму проти Росії.

Реакція Талліна: «жодних глибоких пояснень не було»

У інтерв'ю, на яке посилається РБК-Україна з посиланням на Reuters, Цаакна підкреслив, що досі не зрозумів, що насправді відбувалося і чому французькі владі вимагали виключення двох бізнесменів із санкційного списку. «Одна країна висунула дуже жорстку позицію, що цих двох осіб потрібно виключити зі списку, інакше ми фактично втрачаємо санкційний режим... Це абсолютно неправильне повідомлення... Їм потрібно пояснити, що вони роблять. Жодних глибоких пояснень не було», — скаржився міністр. За його оцінкою, позиція Парижа підривала довіру до Франції та ускладнила спроби Європи побудувати узгоджений фронт обмежень проти Москви.

Мотиви Парижа: нацбезпека та тиск Баку

Франція, аргументуючи свою позицію, посилалася на проблеми національної безпеки. При цьому, як зазначає Reuters, Париж відчував тиск з боку Азербайджану, де, за даними видання, утримувалися щонайменше двоє громадян Франції. Інсайдери ЗМІ в ЄС розповіли, що в приватних розмовах французька сторона заявляла про використання Баку Усманова для «шантажу» у зв'язку з справою затриманих французів. Азербайджанська сторона ці звинувачення заперечувала. Окремо зазначається, що Усманов давно пов'язаний із розкішними активами в Західній Європі, включно з нерухомістю на Французькій Рив'єрі, а санкції проти нього були введено ЄС ще у 2022 році як проти одного з найбагатших росіян.

Суперечливі дані

У доступних джерелах існують розходяться версії щодо реальних мотивів Парижа. З одного боку, Франція офіційно обґрунтовувала вимогу зняттям санкцій посиланням на проблеми національної безпеки. З іншого боку, інсайдери в ЄС пов'язують дії французьких влад із тиском Азербайджану та припущенням «шантажу» через Усманова у справі затриманих французів — звинувачення, яке Баку категорично заперечує. Крім того, якщо Франція, за її власними словами, аргументувала позицію питаннями нацбезпеки, то, за оцінкою Талліна, «глибоких пояснень» союзникам так і не було надано. Таким чином, публічна версія та версії з приватних джерел не збігаються, а ключовий мотив — тиск Баку — залишається непідтвердженим офіційною стороною Азербайджану.

Контекст: помилування Райана та реакція Києва та Риги

23 вересня стало відомо, що президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував французького бізнесмена Мартіна Райана, який десять років перебував за ґратами за звинуваченням у шпигунстві. За даними ЗМІ, його звільнили наступного дня після того, як Алішера Усманова виключили зі списку санкцій ЄС, що додатково підживлює версію про зв'язок двох подій. Раніше Європейський Союз несподівано для багатьох скасував санкції проти Усманова та Фридмана, на що миттєво відреагували президент України Володимир Зеленський та міністр закордонних справ Андрій Сібіга. Прем'єр Латвії, у свою чергу, вперше пояснив, чому його країна не змогла заблокувати цей крок ЄС, попри спроби це зробити.

Сукупність цих подій — від публічної вимоги Талліна до Парижа надати пояснення до хронології помилування Райана — формує в Європі новий етап дискусії про те, наскільки стійкий санкційний режим і як окремі країни можуть впливати на його окремі рішення під тиском третіх держав.