67 депутатів Рійгікогу внесли на розгляд парламенту Естонії проєкт заяви «За перемогу України та забезпечення безпеки Європи». Документ від імені авторів передав у парламент голова комітету з іноземних справ Марко Міхкельсон. Профільний комітет має обговорити та винести на голосування проєкт уже 17 вересня 2026 року. Ініціатива передбачає не разову, а багаторічну та системну підтримку Києва як у військовій, так і у фінансовій сферах, а також посилення тиску на Росію через економічні та санкційні механізми.

Фінансовий якір: 0,25% ВВП щорічно

Центральним пунктом проєкту заяви є пропозиція щорічно направляти Україні не менше 0,25% валового внутрішнього продукту Естонії. За оцінкою авторів документа, це дозволить забезпечити передбачуваність та стійкість допомоги, незалежну від поточної політичної кон'юнктури. Примітно, що в чинному бюджеті на 2026 рік Естонія вже заклала допомогу на рівні 0,25% ВВП, з яких на військову підтримку виділено 110,7 млн євро. Значна частина цих коштів, згідно з планами, буде направлена на замовлення в рамках естонського оборонного промислу, що водночас підтримує і українську, і власну оборонку.

Військовий блок: ППО, дрони та зимовая готовність

Військова частина проєкту містить низку конкретних пропозицій. Депутати закликають союзників зробити пріоритетом постачання Україні систем і ракет протиповітряної оборони, забезпечити безперервні постачання військової техніки та підготувати критично важливі запаси до наближеної зими. Окремо виділено напрямок розвитку виробництва зброї: Естонія пропонує передавати Україні відповідні технології, розширювати співпрацю в сфері оборонного промислу, а також прискорювати інвестиції у виробництво безпілотників і засобів боротьби з ними. Підкреслюється, що саме дрони та контрдронові системи стали одним із ключових факторів на сучасному полі бою.

Розвідка, супутники та технологічне партнерство

Проєкт заяви передбачає посилення підтримки української розвідки, систем спостереження та раннього попередження. Як конкретний механізм пропонується обмін супутниковими знімками між Естонією та Україною. Автори документа вважають, що доступ до актуальної космічної та розвідувальної інформації критично важливий для планування операцій і захисту цивільної інфраструктури, особливо в умовах триваючих масованих ударів по енергетиці та логістиці.

Економічний тиск на Росію та санкційна дисципліна

Економічна частина ініціативи спрямована на посилення тиску на Москву. Депутати пропонують обмежити доступ Росії до критичних технологій, скоротити доходи від експорту енергоносіїв та забезпечити більш ефективне застосування наявних санкцій. Окремо підкреслюється необхідність притягнення до відповідальності порушників санкційного режиму. Автори зазначають, що без системного скорочення економічного потенціалу Росії військова агресія не буде зупинена.

Політичні заяви: від Державної думи до трибуналу

У документі окремо засуджується проведення 20 вересня 2026 року виборів до Державної думи Росії на тимчасово окупованих територіях України. Рійгікогу пропонується не визнавати результати цих виборів і сформовану за їхніми результатами Державну думу легітимним представницьким органом. Проєкт також підтверджує підтримку вступу України до Європейського Союзу та НАТО, при цьому автори підкреслюють важливість продовження реформ в Україні, зміцнення демократичних інституцій, боротьби з корупцією та дотримання прав опозиції. Окремим пунктом закріплено підтримку створення спеціального міжнародного трибуналу за злочин агресії проти України та механізмів компенсації збитків.

Контекст: ядерна ініціатива та позиція МЗС

На тлі парламентської ініціативи варто зазначити, що Естонія намірує приєднатися до ядерної ініціативи Франції, яка передбачає посилення ядерного стримування та розширення відповідної співпраці з європейськими партнерами. Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна раніше заявляв, що загроза для НАТО зберігатиметься, доки Росія продовжує агресію проти України, і партнери мають продовжувати комплексну допомогу Києву та збільшувати тиск на Москву. Таким чином, парламентський проєкт заяви вписується в ширшу стратегію Талліна щодо багаторівневої підтримки України та зміцнення колективної безпеки.