За останні чотири-п'ять років розвідувальні безпілотні літальні апарати в Україні пройшли шлях від імпровізованого застосування комерційних коптерів до елементів єдиної комплексної системи управління полем бою. Про це в розмові з РБК-Україна розповіли виробники БпЛА та військові, які сходяться на думці, що технології розвідки змінилися кардинально. Ключовим зрушенням, за словами директора з розробок ДВП « Атлон Авіа», стала обов'язкова інтеграція кожного дрона в єдину систему отримання інформації та управління боями, а не робота апарата як ізольованого засобу.

Від спонтанного застосування до системної інтеграції

Керівник проєкту розвідувального БпЛА «Бабка» корпорації TAF Industries зазначає, що у 2022 році ЗСУ зіткнулися з колосальною нестачею ресурсів, а війна лише зробила перший крок до масового застосування безпілотників. Появу комерційних коптерів (зокрема «мавіків») та ранніх зразків українських розвідників він характеризує як спонтанну спробу закрити критичну потребу в розумінні позицій супротивника. Відтоді, за його словами, вимоги до апаратів змінилися кардинально, насамперед щодо шифрування зв'язку: аналогова передача відео більше не використовується, а канал між наземною станцією та дроном став виключно цифровим і стійким до засобів радіоелектронної протидії.

Шифрування, дальність і час польоту

Значно зросли вимоги до дальності та часу роботи. Якщо раніше для розвідки вистачало 30–40 кілометрів і півтори години в повітрі, то сьогодні мінімальна межа для радіогоризонту становить 50–70 кілометрів, а час автономної роботи збільшився до трьох годин. Едуард Лисенко, CBDO Vyriy Industries, уточнює, що мінімальним показником тривалості польоту тепер вважається 2,5 години, при цьому розробники прагнуть до чотирьох і більше годин. Покращилася і якість камер: з'явилися функції автоматичного підсвічування цілей та скидання геоданих без ручної прив'язки.

Відповідь на російську протидію

Представник компанії Skyeton наголошує, що на еволюцію розвіддронів суттєво впливають дії супротивника: росіяни розвивають засоби протидії, краще маскують техніку та використовують макети. Якщо раніше за один виліт можна було відносно швидко виявити багато об'єктів, то сьогодні їх пошук і перевірка вимагають значно більше часу та аналітичної роботи. Через РЕБ на фронті не працює GPS, тому виробники шукають альтернативи — радіомаячну систему Vyriy Positioning System, оптичну навігацію та інші рішення. За словами Лисенка, росіяни намагаються виявляти розвідники та придушувати їх засобами РЕБ, але частіше апарати збивають дронами-перехоплювачами, тому важливо не лише виконати місію, а й підвищити шанси дрона на повернення.

Модульність, навігація та автономність

Технологічно еволюція проявляється в розвитку навігації, яка поєднує дані різних сенсорів, супутниковий зв'язок, бортову обробку інформації та засоби виявлення загроз. Конструктивно — у підвищенні надійності силової установки, зменшенні помітності та розвитку модульної архітектури. Як приклад наводиться платформа Raybird, де модульність дозволяє змінювати корисне навантаження залежно від завдання, спрощує обслуговування і дає можливість інтегрувати оновлення у вже поставлені комплекси. Жорсткішими стали і вимоги до керованості в умовах дії РЕБ та за складної погоди — дощу, снігу чи сильного вітру.

ШІ та обробка розвідданих

Відео в реальному часі надходить на командні пункти, де пілоти фіксують цілі в системі «Дельта» або передають інформацію відповідальним особам, які спрямовують її екіпажам ударних дронів чи артилерії. Після польоту запис додатково переглядають дешифрувальники, що дозволяє виявити техніку чи позиції, не помічені в реальному часі. Штучний інтелект уже застосовується для виявлення потенційних цілей та структурування великих масивів даних, проте, за словами Лисенка, про конкретні сценарії його застосування краще розкажуть військові. Універсального поділу розвідки на денну та нічну немає: вибір засобів залежить від обстановки, ландшафту та погоди.