Українські військові переходять до системного застосування розвідувальних безпілотників, поєднуючи мультикоптери та літакоподібні БПЛА залежно від поставлених завдань. Про це у колонці для РБК-Україна розповів керівник відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули Кирило Люков. За його словами, сучасне поле бою вимагає не одного універсального дрона, а цілого набору засобів, кожен з яких закриває конкретну задачу. Звідси — подвійний пріоритет: технологічні рішення для складних функцій та доступні розвідники, які можна використовувати щодня і в достатній кількості.

Система замість універсального дрона

Ключова ідея, яку підкреслює експерт, полягає в тому, що перевага надається не єдиному «всемогутньому» апарату, а системі, у якій є різні засоби для різних завдань. Це означає, що армія повинна мати не лише високотехнологічні комплекси, а й масові доступні розвідники. Саме така комбінація дозволяє закривати широкий спектр завдань — від рутинного спостереження до точного коригування вогню — без перевантаження одного типу платформи.

Завдання розвідника на лінії зіткнення

Серед основних функцій дронів-розвідників експерт називає дорозвідку раніше зафіксованих об'єктів, підтвердження вогневого ураження та об'єктивний контроль результатів ударів. Частина моделей додатково виконує роль ретранслятора та цілевказівника для ударних дронів, що працюють у парі. Таким чином, розвідник стає не просто «очима» підрозділу, а вузлом, що пов'язує розвідку та удар у єдиний ланцюжок.

Чому літаковий тип витісняє мультиротор у кілзоні

Розвідники поділяються на мультироторні та літакові. В умовах інтенсивних бойових дій та необхідності убезпечити екіпажі літаковий тип має очевидні переваги. Мультироторні апарати (Mavic, Autel тощо) працюють у радіусі 7–15 кілометрів, а їхні екіпажі змушені перебувати у так званій кілзоні, впритул до лінії зіткнення. Літаковий тип дає принципово інший радіус — від 30 до 100 кілометрів і більше — та дозволяє вести розвідку, коригувати вогонь і фіксувати результати ударів, не піддаючи екіпаж прямій загрозі. Як зазначає Люков, це не просто велика дальність, а інший клас завдань та інший рівень безпеки.

Від GOR та RayBird до масових рішень

Серед розвідувальних дронів сьогодні є і відомі платформи у нових версіях, і абсолютно нові рішення. У верхньому сегменті — дорогі багатофункціональні комплекси типу GOR та RayBird з радіусом дії до 250–260 км та робочою висотою 3500–5500 м. У нижньому — доступні масові рішення, призначені для щоденної тактичної роботи. Таке розшарування дозволяє закривати завдання різного масштабу: від тактичного спостереження біля лінії зіткнення до глибокої розвідки на великій дистанції.

Масштабування закупівель та технологічні обмеження

Контекст для цих змін задає динаміка закупівель: раніше повідомлялося, що у 2026 році Агенція оборонних закупівель у системі Міноборони України законтрактувала на 300% більше БПЛА, ніж за минулий рік. При цьому масштабування окремих класів апаратів, зокрема реактивних перехоплювачів, впирається у складність та високу вартість компонентів, насамперед двигунів, які Україна значною мірою закуповує за кордоном. Саме тому ставка на комбінацію доступних та технологічних платформ виглядає прагматичною відповіддю на завдання, які ставить перед розвідкою сучасне поле бою.