Ветеранка підрозділів БпЛА та керівниця напрямку battle support у компанії NOCTIS Ліка Волович у колонці для RBC-Україна виклала принципову позицію: екіпажі, що працюють із дрон-перехоплювачем ZIRKA, не повинні самостійно перепаювати компоненти, перепрошивати борти та шукати технічні рішення. За її словами, виробник зобов'язаний передавати військовому засіб, практично готовий до застосування «з коробки», а вся робота з доопрацювання та усунення несправностей має залишатися на стороні розробника.

Від бібліотеки в Києві до командирки екіпажу в Бахмуті

До повномасштабного вторгнення Волович працювала в київській бібліотеці, оновлюючи книжковий фонд та організовуючи заходи для дітей. У 2022 році вона почала активно волонтерити, проте, за її словами, після загибелі близьких людей відчула, що цього недостатньо. Спроба потрапити до 47-ї бригади затягнулася, і восени 2022 року вона пішла в добровольчий підрозділ у Харкові. Перші серйозні бойові завдання вона виконувала в Бахмуті, працюючи з Mavic практично без попередньої підготовки. Пізніше вона перейшла до підрозділу ASGARD, де влітку 2023 року одними з перших почала застосовувати FPV-дрони. Згодом ASGARD увійшов до складу 412-ї окремої бригади безпілотних систем Nemesis СБС, а Волович стала командиркою екіпажу, що працював із різними ударними засобами.

«Вибачте, вийдемо на зв'язок через п'ять годин»

Волович наводить характерний для її бойового досвіду сценарій: оператор сидить на позиції, бачить ціль, але виникає проблема з бортом. Він пише виробнику, а у відповідь отримує: «Вибачте, ми зможемо вийти на зв'язок через п'ять годин». За час служби їй доводилося працювати з Mavic, FPV, бомберами та ударними крилами, і часто робота не обмежувалася застосуванням засобу — дрони перепрошивали, перезбирали, міняли компоненти, шукали власні технічні рішення. Іноді це було зумовлено тим, що обстановка на полі бою змінювалася швидше, ніж виробники встигали реагувати, а іноді — тим, що на балансі стояло недостатньо якісний засіб, і іншого просто не давали.

Що робить NOCTIS для екіпажів ZIRKA

Зараз Волович перебуває «по інший бік» — у компанії NOCTIS, яка розробляє дрон-перехоплювач ZIRKA. Для підтримки військових компанія створює окрему групу зв'язку, розсилає текстові та відеоінструкції, пропонує варіанти навчання і спільно з розробниками аналізує записи невдалих застосувань. Саме тому в команду battle support Волович цілеспрямовано шукає ветеранів: вони розуміють умови роботи екіпажів на передовій і те, чому відповідь виробника іноді потрібна негайно, а не через кілька годин.

ZIRKA 1.2: прискорення у відповідь на нові загрози

У відповідь на появу швидших ворожих безпілотників NOCTIS розробила оновлену версію ZIRKA 1.2: максимальна швидкість зросла з 340 до 410 км/год, тепловізійна камера отримала покращення. За даними компанії, нова модифікація вже передана військовим, і зараз триває збір зворотного зв'язку від екіпажів. Волович наголошує, що без постійного зворотного зв'язку від військових жоден нормальний засіб створити неможливо, і саме цикл «бойове застосування — аналіз — доопрацювання» має закривати компанія-виробник, а не сам оператор на позиції.

Чому доопрацювання — завдання виробника

Волович не заперечує, що перепрошивка засобу в потрібний момент — нормальна практика. Однак, на її думку, коли екіпаж змушений самостійно перепаювати компоненти, міняти модулі зв'язку та вигадувати, як змусити борт нормально працювати, це виходить за межі допустимого. На ранніх етапах розвитку FPV-напрямку значну частину такої роботи виконували самі військові, але зараз, вважає вона, цей обсяг має переноситися на виробника. «Щоб екіпаж отримував дрон, який практично «з коробки» готовий до застосування. Це цілком реально і має бути нормою», — формулює вона головний принцип, за яким NOCTIS будує взаємодію з військовими.