Російські збройні сили почали застосовувати розвідувальні безпілотні літальні апарати типу «Молнія» із системою керування через оптоволоконний кабель. Про це, за даними РБК-Україна, повідомив Сергій «Флеш» Бєскрестнов — радник президента України з розвитку технологічних напрямків оборони. За його словами, протягом кількох діб на різних ділянках фронту зафіксовано використання модернізованих БПЛА з оптичним каналом керування. Висота польоту таких апаратів становить близько 50 метрів, а дальність проникнення в тил українських позицій досягає 30 кілометрів.

Від перших експериментів до серійного застосування

Як зазначає Бєскрестнов, ще рік тому українські військові фіксували поодинокі спроби застосування оптоволоконного керування на дронах «Молнія». Проте тоді ці експерименти не набули широкого поширення і залишалися радше разовими тестами. До листопада 2026 року ситуація змінилася: використання оптоволоконного каналу керування перейшло зі стадії експериментів у фазу системного застосування на кількох фронтах одночасно. Це свідчить про те, що російська сторона допрацювала технологію та впровадила її у бойовий побут у масштабі, що перевищує попередні спроби.

Чому оптоволокно робить дрон практично невидимим для РЕБ

Ключова небезпека модернізованих «Молній» полягає у повній відсутності радіочастотного сигналу, за яким традиційні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) здатні виявити та придушити безпілотник. Керування здійснюється через фізичний оптоволоконний кабель, що тягнеться від пункту керування до літального апарата, що робить дрон невидимим для радіопеленгаторів та систем перехоплення. Крім того, низька висота польоту — близько 50 метрів — суттєво ускладнює виявлення апаратів засобами радіолокаційної розвідки (РЛС), які розраховані на роботу з цілями на значно більших висотах. Таким чином, дрон водночас втрачає два основні канали виявлення: радіочастотний та радіолокаційний.

Розвідка в реальному часі та якість зображення

Додатковою тактичною перевагою оптоволоконних «Молній» є можливість проведення розвідки в режимі реального часу з високою якістю зображення, що передається. На відміну від радіоканалу, оптоволокно забезпечує стабільну пропускну здатність без перешкод, що дозволяє оператору отримувати чітку відеозйомку з борту дрона протягом усього польоту. Це перетворює апарат із простого розвідувального засобу на інструмент оперативного спостереження за позиціями супротивника, переміщенням техніки та підготовкою вогневих точок. Дальність у 30 кілометрів дозволяє виносити пункт керування на безпечну відстань від передової, зберігаючи при цьому прямий візуальний контакт із зоною розвідки.

Підтвердження знищення та реакція української сторони

Сергій Бєскрестнов у своєму повідомленні також зазначив, що екіпажі українських підрозділів, які виявили оптоволоконні «Молнії», успішно їх знищили. «Дякую екіпажам за виявлення та збитки», — написав радник, маючи на увазі, що російські втрати від збитих дронів зафіксовані. РБК-Україна раніше повідомляло, що Бєскрестнов публічно розкривав найбільш небезпечні технологічні виклики для ЗСУ на полі бою, а також коментував відключення ретрансляторів у Білорусі та нові методи атак з використанням безпілотних катерів. Інформація про перехід «Молній» на оптоволоконне керування доповнює картину ескалації технологічного протистояння на фронті, де обидві сторони послідовно впроваджують засоби, що обходять існуючі контрзаходи супротивника.