Співзасновник української компанії Contra-Drone Тимофій Юрков у подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА» детально розібрав, які саме типи повітряних загроз піддаються впливу засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), а які — ні. За його оцінкою, балістичні ракетні загрози до «глушимих» цілей не належать: вони корегують траєкторію на великій висоті над територією Києва, і наявні засоби РЕБ фізично не здатні дістати до цього діапазону. «Балістика такому глушінню не піддається. Вона корегує себе ще високо над територією Києва, і засобам РЕБ поки не вдається туди дістатися», — пояснив Юрков. Таким чином, проти балістичних загроз захист виключно засобами РЕБ, за його словами, не працює.

Крилаті ракети: оптичне наведення як вразливість

На відміну від балістики, більшість крилатих ракет, на думку Юркова, залишаються в зоні дії РЕБ. Ключовий механізм захисту тут пов'язаний з оптичним наведенням: щоб ракета не змогла «зловити» ціль за відеокамерою, достатньо позбавити її можливості бачити ділянку розміром близько одного квадратного кілометра. Якщо похибка наведення перевищує два кілометри, ракета з високою ймовірністю не досягне цілі, навіть якщо противник використовує нові модифікації, в яких фінальне наведення здійснюється виключно за параметрами з борту відеокамери. Це, за словами експерта, робить РЕБ дієвим інструментом проти значної частини крилатого арсеналу.

«Шахеди» та меш-мережі: що реально глушиться в Києві

Окремо Юрков зупинився на безпілотниках типу «Шахед». Якщо БПЛА керується оператором або бортовим комп'ютером через так звану меш-систему (розподілену мережу), зв'язок із ним можна перервати засобами РЕБ. Експерт зазначив, що меш-мережі в Києві «майже в усіх випадках повністю заглушуються». Загроза, за його словами, зберігається за межами міста — для об'єктів на кшталт потягів або колон, де щільність засобів РЕБ та виявлення суттєво нижча. При цьому Юрков вказав на технологічний зсув: останні китайські розробки, зокрема ті, що застосовуються противником, не мають прямого зв'язку з центральним вузлом управління — бортовий штучний інтелект обчислює траєкторію та приймає рішення автономно. У «Шахедах» подібна логіка, за його даними, використовується значно рідше і переважно для ударів по рухомих або малогабаритних цілях.

Контекст: нова модифікація «Герані-5» та зростання вимог до РЕБ

Розмова про межі можливостей РЕБ відбувається на тлі повідомлень про появу у противника нових модифікацій дронів. Раніше радник президента з питань оборонних технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомляв, що Росія застосувала нову модифікацію «Герані-5» під позначенням «Герань-5 К5-К», яка отримала систему оптичної навігації, а також збільшену дальність, швидкість і висоту польоту. Саме такі характеристики, за логікою Юркова, роблять оптичне наведення ключовою вразливою ланкою, на яку й націлені засоби РЕБ: позбавивши ракету «зору» на фінальній ділянці, можна нівелювати навіть зрослу точність наведення.

Що це означає для захисту міст

Сукупність оцінок Юркова малює таку картину: РЕБ залишається робочим інструментом проти крилатих ракет і, в умовах міської забудови, проти більшості «Шахедів», керованих через меш-мережі. Однак балістичні ракети, що корегуються на великій висоті, та автономні БПЛА з бортовим ШІ без зовнішнього зв'язку перебувають поза межами досяжності наявних засобів глушіння. Це, по суті, задає вектор розвитку систем ППО та РЕБ: або нарощувати висотний діапазон придушення, або посилювати автономне виявлення й перехоплення на фінальній ділянці траєкторії.