У подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА» співзасновник компанії Contra-Drone Тимофій Юрков детально розібрав один із найбільш обговорюваних феноменів повітряної оборони Києва — багатогодинне кружляння іранських дронів «Шахед» над лісовими масивами на околицях міста. За його словами, у більшості таких випадків апарат не виконує бойове завдання і не «вичікує» ціль, а опиняється у стані повної дезорієнтації після втрати зв'язку з оператором та супутниковим угрупованням. Саме цей режим, за оцінкою фахівця, є прямим показником ефективності роботи систем радіоелектронної боротьби.

Лойтеринг як тактична перемога РЕБ

Юрков пояснив, що «Шахеди» запрограмовані по-різному залежно від модифікації та сценарію застосування. Коли дрон одночасно втрачає і канал зв'язку з оператором, і зв'язок із супутниками, у нього активується закладений алгоритм лойтерингу — кружляння у заданій зоні. Апарат продовжує маневрувати доти, доки не відновить контакт із супутниковим угрупованням або з «домашнім» центром управління. Для фахівців із РЕБ, за словами Юркова, переведення дрона в такий режим — це перемога: бойова одиниця фактично виведена з ладу без необхідності фізичного перехоплення.

Дезорієнтація та роль погодних умов

Ключовим фактором, що провокує лойтеринг, експерт назвав складні метеорологічні умови. У погану погоду ускладнена робота інерціальної навігації, яка служить резервним способом визначення координат при втраті супутникового сигналу. В результаті дрон може не розуміти, над якою територією знаходиться — над Україною, Росією чи навіть Польщею. Юрков підкреслив, що саме поєднання перешкод РЕБ та нестійкої навігації призводить до того, що апарат «блукає» над лісом, не маючи ні орієнтира, ні цілі.

Безпечне падіння та питання детонації

Окремо фахівець зупинився на долі дезорієнтованого дрона після вичерпання палива. За його даними, у більшості таких випадків «Шахед» падає відносно безпечно і навіть не детонує. Юрков пояснив це логікою закладеного захисту: детонатор може не спрацювати, оскільки в момент падіння апарат може перебувати над територією Росії і вибухнути «своїх». Саме тому, за його словами, військові відстежують кількість таких інцидентів і прагнуть до того, щоб якомога більше «Шахедів» входило в лойтеринг і падало в безлюдних лісових зонах, а не над населеними пунктами.

Розбір міфу про «пошук цілі»

Юрков також прокоментував поширені в моніторингових телеграм-каналах версії про те, що дрон, який кружляє, нібито «чекає на колегу» або цілеспрямовано шукає ціль. Експерт визнав, що дрони, націлені на рухомі об'єкти, дійсно можуть утримуватися над певною територією, при цьому відео з їхніх камер безперервно передається в центр управління. Однак він уточнив, що в більшості зафіксованих випадків кружляння біля Києва над лісом йдеться не про вичікування цілі, а про повну дезорієнтацію апарату, у якого просто немає даних для продовження маршруту.

Контекст: РЕБ-купол над Києвом

Ці роз'яснення припадають на період, коли, за раніше повідомленими даними, над Києвом було завершено спеціальну операцію зі створення так званого РЕБ-купола, що пригнічує меш-радіозв'язок реактивних «Шахедів». Як заявляв радник президента з питань оборонних технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов, ця операція змусила противника зробити паузу, модернізувати дрони та шукати альтернативні рішення. Експертні оцінки Юркова з Contra-Drone фактично підтверджують цю картину: масовий лойтеринг і дезорієнтація апаратів над містом розглядаються як прямий результат роботи створеного контуру радіоелектронного пригнічення.