Європейські чиновники, за наявними даними, переконані, що на поточний момент відсутні будь-які підтвердження підготовки Російської Федерації до звичайного військового нападу на країни НАТО або держави Балтії. Ці оцінки, за повідомленнями джерел, фактично спростовують припущення низки ЗМІ про те, що запобігання можливому удару по країнах Балтії стало головною метою несподіваної поїздки директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. Таким чином, публічна наративна рамка, у якій візит найвищого розвідника США подавався як реакція на безпосередню загрозу вторгнення, не знаходить підтвердження в офіційних оцінках європейських столиць.

Меті візиту директора ЦРУ та канали взаємодії

За даними джерел, серед основних тем, що обговорювалися в рамках візиту американського чиновника, були питання, пов'язані зі зміцненням каналів зв'язку між розвідувальними та військовими структурами. Останніми місяцями союзники по Альянсу активно обговорюють посилення взаємодії з Росією саме на розвідувальному та військовому рівнях — з метою уникнути помилок та непорозумінь на тлі зростання кількості гібридних атак. Такий підхід відображає спробу інституціоналізувати комунікацію там, де безпосередня дипломатія обмежена, і знизити ризик випадкової ескалації, яку неможливо повністю виключити в умовах напруженості.

Позиція Вашингтона та дані про дислокацію військ

Президент США Дональд Трамп, відповідаючи на питання про можливу відмову Росії від атак на територію НАТО, коротко зазначив, що «Росія не збирається атакувати». Ця позиція збігається з висновками розвідки: попри застереження про те, що російські спецслужби вивчають можливості саботажу інфраструктури та проведення операцій «під чужим прапором» у Польщі та країнах Балтії, поточні дані не фіксують змін у дислокації чи позиціях російських військ. Голови урядів та оборонних відомств Естонії, Латвії та Литви, у свою чергу, підтвердили, що рівень військової загрози в регіоні залишається незмінним. Сукупність цих заяв свідчить про те, що ознак прямого наступального розвороту сил, здатного свідчити про підготовку вторгнення, на даний момент зафіксовано не було.

Гібридні операції та тиск на Україну

Відсутність ознак прямого нападу на Альянс, однак, не означає зниження загальної інтенсивності російського тиску. Європа продовжує стикатися з гібридними операціями: серед останніх інцидентів — заліти озброєних безпілотників, диверсії та підпали в країнах, що надають військову та фінансову допомогу Україні. Паралельно, на тлі обмеженого прогресу на полі бою, російський лідер Володимир Путін, за наявними оцінками, відповідає посиленням ударів по українських містах та критичній інфраструктурі, готуючи масштабну повітряну кампанію на зимовий період. Російська економіка при цьому зазнає наростаючого напруження та змушена вводити жорсткі обмеження витрат через високу ціну ведення війни.

Суперечливі дані

Тут важливо розділити дві лінії, які в публічному полі нерідко змішуються. З одного боку, частина ЗМІ будувала наратив, згідно з яким візит директора ЦРУ до Москви був безпосередньо зумовлений загрозою нападу на країни Балтії, а метою його стало саме запобігання такого удару. З іншого боку, європейські чиновники та розвідувальні оцінки спростовують таку трактовку, вказуючи на відсутність підтверджень підготовки звичайного військового нападу. Додатково існує нюанс: розвідка фіксує, що російські спецслужби вивчають можливості саботажу інфраструктури та операцій «під чужим прапором» у Польщі та Балтії, — це реальний елемент гібридного тиску, який, однак, не тотожний підготовці повномасштабного вторгнення і не супроводжується змінами в дислокації військ. Таким чином, суперечність полягає не в тому, що загрози немає взагалі, а в тому, що характер і масштаб загрози (гібридні операції проти прямого військового нападу) оцінюються по-різному залежно від джерела.

Готовність Альянсу до сценаріїв

Раніше союзники по НАТО не раз оцінювали загрози безпосереднього військового зіткнення з Росією. Зокрема, президент США Дональд Трамп зазначав, що його не турбує загроза нападу Росії на країни НАТО. Водночас у самому Альянсі продовжують готуватися до всіх сценаріїв розвитку подій: військове керівництво, за наявними даними, розробило покроковий план дій НАТО на випадок нападу Росії, детально описуючи послідовність заходів у разі ракетних ударів або наземного вторгнення. Наявність такого плану не означає, що вторгнення вважається ймовірним, — це стандартна практика підготовки до найгіршого сценарію, яка дозволяє Альянсу зберігати стриманість у публічних оцінках, не знижуючи при цьому рівня бойової готовності.