Європейські регулятори та спецслужби розпочали перевірку того, чи намагалися іноземні держави вплинути на хвилю насильства та мародерства у Франції. Найбільшу увагу приділяють можливим російським інформаційним кампаніям, проте паралельно вивчаються спалахи заворушень в інших країнах Європи. За словами співрозмовників видань, проросійські та ультраправі акаунти поширювали відео насильства, щоб посилити хаос, а аналітики зафіксували і ознаки можливого інформаційного впливу з боку Ірану та Алжиру. При цьому конкретних доказів того, що іноземні держави організували заворушення чи суттєво вплинули на їх перебіг, на даний момент немає.

«Шторм-1516» та мережа «Матрьошка»: сліди російських кампаній

Дослідник дезінформації з паризького Інституту політичних досліджень Sciences Po Давід Колон повідомив, що пов'язані з Кремлем лідери думок поширювали неправдиві повідомлення, зокрема ті, що пов'язують із кампанією «Шторм-1516». Він також згадав російську мережу впливу «Матрьошка». Водночас, за його словами, проросійські активісти не були ініціаторами демонстрацій і не визначали хід подій. Уряди європейських країн доручили спецслужбам перевірити, чи могли російські агенти активніше розпалювати насильство; у Франції розслідування перебуває на початковому етапі.

Фейкові відео та мільйони переглядів

Медіа виявили акаунти, які публікували записи, що помилково видаються за кадри з Франції. Зокрема, відео з протестувальниками, які використовують феєрверки, набрало майже шість мільйонів переглядів у соцмережі X, хоча насправді воно було зняте у 2024 році під час протестів у Тбілісі. Такі матеріали, за оцінкою спостерігачів, використовувалися для посилення відчуття хаосу та радикалізації аудиторії.

Внутрішні причини: погляд спецслужб

Представники європейських спецслужб підкреслюють, що заворушення можуть мати передусім внутрішні причини — невдоволення державними інститутами та політичну радикалізацію. «Було б спрощенням стверджувати, що в усьому винні росіяни», — зазначив один із представників європейської розвідки. Таким чином, питання про зовнішнє втручання розглядається як одна з гіпотез поряд із внутрішніми факторами, а не як встановлений факт.

Реакція Брюсселя та платформ

Європейська комісія обговорила з владою Франції співпрацю з платформами X, Instagram та TikTok. Регулятори закликають онлайн-майданчики видаляти оголошення про продаж товарів, які могли бути вкрадені під час мародерства. У Брюсселі попередили: якщо ризики стануть системними, а платформи відмовлятимуться співпрацювати, Єврокомісія може втрутитися.

Контекст: від шкільних протестів до комендантської години

Заворушення у Франції та інших країнах відбуваються на тлі посилення російських гібридних атак проти Заходу. У вересні у Франції почалися протести за участю школярів, які вимагали кращих умов навчання; вже 17–18 жовтня в країні спалахнули заворушення, в результаті яких постраждали щонайменше 2000 магазинів та інших торговельних закладів. 19 жовтня французька влада запровадила годинну комендантську годину в Парижі, Марселі, Ніцці та низці інших міст; прем'єр-міністр Франції Себастьян Лекорню наголосив, що наразі доцільніше застосовувати годинну та локальну комендантську годину. Заворушення зафіксовані й в італійському Мілані, куди уряд направив 500 військовослужбовців. Заступник генерального директора «РБК-Україна» Володимир Курінний у колонці зазначав, що вулична хвиля почалася з учнівських демонстрацій, і тепер складно сформулювати всі вимоги мітингувальників.