За останні кілька днів між Сполученими Штатами, Україною та Росією пройшли мирні переговори у різних форматах. За даними видання Politico, на які з посиланням на дипломатичні джерела посилається RBC, учасники погодили підключення до цих зустрічей європейських країн. Однак, як зазначають ті самі джерела, у європейських столицях до можливого прориву на цьому треку ставляться із помітним скепсисом.
Формат і георґафія контактів
Згідно з опублікованою інформацією, останній раунд переговорів відбувся цього тижня в Абу-Дабі. Зустрічі велися в кількох форматах, що вказує на спробу вибудувати багатосторонній діалог між Вашингтоном, Києвом та Москвою. На фотографії, що супроводжує матеріал, закарбовано зал переговорів: делегації розсаджені уздовж довгого столу, за спиною учасників — державні прапори, а в залі присутні фотографи та журналісти, які фіксують перебіг зустрічі.
Підключення Європи до процесу
Ключовим елементом домовленостей, за повідомленнями джерел, стало погодження участі європейських країн у подальших зустрічах. Це означає, що європейські уряди, які раніше значною мірою залишалися поза рамками безпосередніх контактів, тепер будуть включені до переговорного процесу. Проте, як підкреслює Politico, у європейських столицях до перспектив такої участі та до самих результатів останнього раунду ставляться обережно.
«Максималістські вимоги»
Одним із головних аргументів скептиків стала оцінка позицій Москви. «Вимоги Росії — це ті самі максималістські вимоги, які ми чуємо вже багато років», — заявив дипломат, який побажав залишитися анонімним, оскільки обговорення мали конфіденційний характер. Це формулювання, по суті, відображає позицію частини європейських столиць: на їхній погляд, позиція Росії не змінилася принципово, і саме це обмежує очікування прориву.
Що це означає для дипломатичного треку
Таким чином, на тлі формального просування переговорного процесу — нових форматів, підключення Європи, зустрічей в Абу-Дабі — зберігається розрив між дипломатичною активністю та реальними очікуваннями сторін. Європейські учасники, судячи з висловлювань дипломатів, не готові вважати останній раунд переломним і вказують на незмінність максималістських вимог Москви. Подальша динаміка залежатиме від того, чи вдасться в рамках узгодженої європейської участі вийти за межі колишніх позицій і сформувати конкретні домовленості.
