У дипломатичному трикутнику Вашингтон — Брюссель — Москва виникла гостра суперечка щодо підходів до переговорів про післявоєнну безпеку Європи. За даними джерел Bloomberg, європейські чиновники вважають, що будь-які обговорення претензій Москви щодо архітектури безпеки континенту є беззмістовними, доки Росія веде активні бойові дії проти України та порушує чинні міжнародні угоди. На їхнє переконання, нинішня система колективної оборони існує передусім для стримування Росії від нового нападу на Європу, і обговорювати її перебудову на тлі триваючої війни означає давати агресору важелі тиску. Насамперед, наполягають у європейських столицях, має настати припинення вогню, а будь-які домовленості про післявоєнну безпеку потребують одностайної згоди всіх європейських країн.

Позиція США: паралельні треки та п'ять цілей Кушнера

Адміністрація Дональда Трампа, навпаки, виступає за включення питань архітектури безпеки Європи до переговорного процесу з Росією паралельно з іншими темами. Зять президента та його спеціальний посланник Джаред Кушнер сформулював п'ять цільових параметрів: постійні консультації з безпеки, надійні канали зв'язку на випадок криз, підвищена військова прозорість, взаємні кроки зі зниження ризиків ескалації та довгострокова рамка стабільності в Європі. У Білому домі запевнили, що Вашингтон визнає суверенітет європейських держав і центральну роль НАТО в колективній обороні, однак сам факт паралельного треку насторожив низку європейських столиць.

Критика з Європи та Конгресу

Реакція на американський підхід надійшла швидко і у двох напрямках. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Європа не повинна хотіти миру більше, ніж Путин, і додав: «Схоже, що іноді на жертву тиснуть більше, ніж на агресора». Критику озвучили й демократи в Конгресі, які після проміжних виборів здобули більшість в обох палатах. Сенатор Майкл Беннет у публічній заяві підкреслив: «У нас уже є європейська архітектура безпеки. Вона називається НАТО».

Територіальне питання та розрахунки Москви

Питання територіальних поступок на поточному етапі відкладено, оскільки, за оцінками дипломатичних джерел, вони вимагають рішень найвищого рівня. За даними тих самих співрозмовників Bloomberg, Володимир Путін і надалі вимагає передачі Україні всього Донбасу. У європейських столицях вважають, що найближчими місяцями Москва не налаштована на серйозні переговори та робить ставку на масовані удари по українській інфраструктурі, щоб зламати моральний дух населення та посилити переговорні позиції.

Підготовка до Абу-Дабі: склад делегації та порядок денний

До тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі, призначеної на 10–11 листопада, Київ готувався заздалегідь. Україна оголосила склад делегації: до неї увійде керівник Офісу президента Кирило Буданов. Початково повідомлялося, що він очолить переговорну групу, проте радник президента з комунікацій Дмитро Литвин згодом уточнив, що Буданов буде одним з її учасників, а не одноосібним лідером. Головною темою української сторони на зустрічі, за словами Володимира Зеленського, стануть гарантії безпеки — саме їх, як наголосив президент, необхідно обговорити в Абу-Дабі.