Євросоюз запровадив нові квоти на імпорт сталі, які формально спрямовані на захист внутрішнього ринку від дешевшої продукції з Китаю та Туреччини. Однак, за оцінкою генерального директора «Метінвесту» Юрія Риженкова, ці обмеження вдарили передусім по Україні: експорт української сталі до ЄС може скоротитися на 50–60%. Про це Риженков заявив в інтерв'ю BBC, на яке посилається РБК-Україна. За його словами, Київ фактично прирівняли до решти постачальників, не врахувавши війну, руйнування логістики та втрату альтернативних ринків збуту.

Що передбачають нові правила ЄС

Згідно з оновленою політикою Євросоюзу, без мита до блоку можна ввозити 18,3 млн тонн сталі на рік — на 47% менше, ніж у 2024 році. Брюссель пояснює заходи необхідністю скоротити імпорт: європейським виробникам усе складніше конкурувати з китайською та турецькою сталлю за ціною. Водночас у Єврокомісії стверджують, що під час формування нової політики зважали на складну ситуацію в Україні, і для країни зберігається окрема квота. Проте, як визнають у самому Брюсселі, обсяги експорту будуть нижчими, ніж у попередні роки.

Чому Україна вразливіша за інших

Для України обмеження доступу до європейського ринку — не абстрактна торговельна проблема, а питання виживання галузі. Через війну та логістичні труднощі ринок ЄС фактично залишився єдиним доступним напрямком збуту. «Доступ до європейського ринку — необхідна умова для виживання. Обмеження, запроваджені владою ЄС, цьому не сприяють», — наголосив Риженков. Він додав, що скорочення цього ринку на 60% «анітрохи не допомагає галузі вижити».

Виробнича криза: нуль тонн сталі вперше за 150 років

Квотна проблема накладається на різке погіршення ситуації всередині країни. За словами Риженкова, за час повномасштабної війни під російські удари потрапляли всі українські металургійні підприємства, а останнім часом інтенсивність атак значно зросла. У вересні 2026 року був період, коли в Україні не виробили жодної тонни сталі — вперше приблизно за 150 років. До повномасштабного вторгнення гірничо-металургійний комплекс забезпечував близько 10% ВВП країни та третину експорту. Зараз галузь водночас стикається з фізичним руйнуванням підприємств, логістичним колапсом і звуженням ключового ринку збуту.

Фінансові втрати: від 49,5 до 100 млрд гривень

За даними, наведеними в матеріалі, за дев'ять місяців 2026 року бюджет України вже недоотримав близько 49,5 млрд гривень податків через блокаду портів та нові квоти ЄС. До кінця року втрати від зупинки металургії можуть зрости до 70 млрд гривень, а за песимістичним сценарієм — до 100 млрд гривен. Отже, поєднання військових ударів по інфраструктурі та торговельних обмежень ЄС створює для української металургії безпрецедентний подвійний удар, який загрожує не лише окремим підприємствам, а й макроекономічній стабільності країни.

Парадокс квот: російська сталь та українські обмеження

Риженков раніше вказував на парадоксальність ситуації: попри те, що українська сталь обмежується квотами, частина російської продукції продовжує надходити на європейський ринок. Гендиректор «Метінвесту» вважає несправедливим, що Україну поставили в один ряд з усіма іншими постачальниками, не зважаючи на те, що країна веде повномасштабну війну та втратила значну частину експортних напрямків. Для галузі, яка до 2022 року була одним зі стовпів економіки, поєднання цих факторів ставить під сумнів саме існування металургії в поточних масштабах.